Weber dgav 32 36

На скорпіо з двигуном 2.0 охц при покупці звісно ж стояв легендарний карбюратор з девятки солекс, що мене категорично не влаштовувало. Так, працювало більш-менш, тим паче на газу, але ручний підсос дратував. Іномарку перетворили на жигулі. 

Був куплений за 600 грн карбюратор weber dgav 32 36 з напівавтоматичним підсосом, що працює від охолоджуючої рідини. Карбюратор з гранади, також з охц. Я вже мав з ним справу, він мені подобається своєю простотою і надійністю. 

Так, я знаю що на скорпіо має стояти повністю автоматичний dfth з шаговим двигуном, але це виглядає нереально, враховуючи, що з ними є проблеми навіть коли вони все ще на машині, а мені треба відновити всю інфраструктуру.

Тим паче dgav рідний для цього двигуна. Він безпосередньо ставився на двигун охц, він же pinto, ще з часів перших ескортів, пінто, кортіна, капрі і тд.

Карбюратор ушатаний, зношені отвори вісі заслонки підсоса, величезний люфт на заслонів в першій камері, весь брудний, порвані мембрани прискорювального насоса і системи антистоп. 

Це все я полагодив за допомогою ремкомплекта meat & doria w553, окрім вісі заслонок підсоса, туди втулки зробив сам.

Не дивлячись на загальний стан карбюратора система автопідсосу в непоганому стані, і сама по собі працює чудово. Мінімалізуав люфти в заслонках для максимально коректної роботи. 

Сюрпризом стало те, що карбюратор dgav не стає на місце dfth через меншу відстань між шпильками. Що робити, карб і так поганий, хоч і відремонтований. Міняти заради нього колектор на гранадівський я не збирався. Фрезою вибрав місця під шпильки. Доречі солекс теж був пиляний. 

Наступним сюрпризом стало те, що карбюратор вперся болтом на автопідсосі в клапанну кришку. Цей болт мені нажаль не вдалося викрутити з корпуса рубашки підігріву автопідсосу, дуже сильно закис, не хотілося ламати. Та і регулювати можна і без нього, діапазон дозволяє. Тому зробив тоншою шляпу болта і невеличку вм'ятину в клапанній кришці. 

Виявляється в цьому принципова різниця з гранадою, там клапанна кришка виштампована щоб залишити місце для цієї системи. Можливо пізніше куплю таку. 

Карбюратор мав нереально криву площину прилягання до колектора. Тому вирішив його хочаб трохи притерти, і встановив на герметик, нажаль не останній раз. 

Ще декілька разів я його знімав в пошуках проблем з підсосом повітря. Карбюратор працював справно, запускався, на газ реагував чудово, на регулювання суміші теж, але мав занадто високий холостий. 

Виявилося що проблема в заслонці першої камери, знос. Я замінив її на заслонку з дааза 2107, там друга камера теж має діаметр 32, як перша на dgav, допомогло. Або з солекса можна було взяти, там обидві 32. Правда довго виставляв її, щоб досягти рівномірного прилягання, і щоб не клинила при максимальному закритті. 

Все. Проблеми карбюратора вирішені, працює чудово. Налаштував холостий і підрегулював автопідсос. Я мав сумніви, чи не буде він тупити, тримаючи підсос занадто довго, але ні, працює відмінно, навіть занадто швидко прибирає, зробив повільніше. 

Прокладки між карбом і ремкомплектом не з ремкомплекту, звичайні товсті, магазинні. Бутерброд з прокладки, рідної текстолітової термоізоляційної пластини і ще однієї прокладки змащені герметиком :)

Також була і ще трохи є проблема з педаллю газа, не було рідної пружини, вона має стояти безпосередньо на тросі. Тому тимчасово зачепив іншу. 

Фільтр був придбаний одночасно з карбом, за ті ж 600 грн, встав чудово. Тепер приємно глянути, фордовський фільтр під капотом на фордовському карбі на форді. А не цей радянський солекс з іржавою залізною бляшанкою зверху. Хоча він теж має право на існування як запасний варіант. 

Загальний бюджет 1800.