Початок робіт

Почнемо тепер з самого початку історії цієї автівки. Влаштовуйтесь зручніше.

Історія з бежевою в70 почала зупинятись під час зварювальних робіт по кузову. Детальніше вивчення кузову показали що метал хоч і не світиться,  але вже підхрускує під руками. Повсюди корозія вже не в самій початковій стадії. Сумне видовище. 

В той момент я вирішив взяти паузу. Деякі запчастини доїхали і були встановлені, на кшталт нового лямбдазонду від Денсо і деяких запчастин по передній ходовці по лемфьордеру. 

Я щоденно гортав оголошення і шукав альтернативний вихід з ситуації за ті кошти, які я ще не встиг спустит в ремонт. Я себе знаю - на запчастини розповсюджується логіка "треба - значить треба". 

Серед варіантів у мене була чорна v70 на повному приводі, з чорним салоном, після обриву ГРМ. Але шведські евакуаторщики неприємно здивували мене ціною. "Не потягну" - вирішив я, зітхнув і видалив оголошення зі збережених закладок. 

Також були варіанти "майже на ходу", але ржаві задні арки натякали що то можуть бути ті самі дрова, тільки в профіль. Я вирішив що спішити в моєму випадку недоцільно і знову взяв паузу. 

І в один день з'являється відразу два оголошення в моєму бюджеті. Обидва - з проблемами в трансмісії "шрус або зчеплення". Обидва - на відстані ста км від мене. Обидва сині, обидва бензин 2.4 атмо, обидва - дорест. І там і там - мало фотографій. Зима, сніг, ніфіга не роздивишся. 

Але що робити? Пишу обом продавцям. Але шведи мають виняткову рису характеру - створити оголошення і потім не відповідати на запитання про машину. Тому з двух варіантів залишився лише один. Старенька бабуся продавала машину взагалі без іржі, у якої було всього 3 чи 4 власники за всю історію експлуатації. Пробіг - 340 тисяч. Навмання домовляюсь на всякий випадок на огляд, навіть не будучи певний що поїду. 

Поїхав. Подивився. 

Спочатку була все ж невелика надія що таки розвалився шрус, і я зможу приїхати з запасним, замінити на місці і поїхати додому своїм ходом. Але скандинавські боги посміялись над моїми надіями. Шруси були цілі. Але і кузов був цілий. Домовився з бабусею що взнаю за транспорт, якщо знайду хто мені її перевезе - я її купляю.

Транспорт знайшовся швидко й навіть недорого. Домовився на конкретний день, відпросився з роботи, приїхав з лафетом. Почали грузити - і зверху знову пролунав сміх скандинавських богів - "не сміши". Надворі сніг, мороз, машина на ручному гальмі. Колодки примерзли. 

Ричажна лебідка скрипіла, але колесо йшло юзом по гравію. Було зрозуміло що по апарелям ми її в лафет не затягнемо - може злетіти вбік. Зачіпили тросом до лафета, протягнули пару метрів вперед - не допомогло. Простував молотком по колісному диску - не допомогло. В голові крутилась думка  - треба протащити її трохи назад, гальма мають відпуститись. 

Чіпляємо тросом до в40 продавців, буквально один метр назад - хвала скандинавським богам, колесо крутиться. Вольво врятував ситуацію. Далі пішло легше - хоча стемніло і стало холодно, але це тільки стимулювало рухатись швидше. Потім швидке заповнення документів - і додому. 

Зачіпив шнурком до своєї синьої в70 - витащив з лафета.

Потім заштовхав в гараж. Добре що заздалегідь вигрузив її так, щоб сама покотилась.

Що в нас тут? Вбитий в дрантя текстильний салон, в якому їздили шведські пенсіонери. Запашок "ще той". І купа пачок від цигарок. 

Нема магнітоли, тільки перехідна рамка під 2дін, на рулі немає кнопок на магнітолу ч лише на круіз. Печаль блін. 

Все інше - штатно. Підігріви сидінь, есп/дзеркала, птф, скандинавське світло. Ну і знову дивакуватий столик в задньому дивані.

Підстаканники, очікувано, поломані. 

Ставлю морду на підставки, знімаю колеса, ще раз перевіряю шруси. Зверху знову доноситься сміх - "не сміши". Ну гаразд, не сильно то й хотілось. 

Через декілька днів приїхав, почав розбирати підкапотку. Один вечір підготовка,  на другий вечір скинув підручник і мкпп. 

Яка краса... (Сарказм)

Але, по правді кажучи, якби не ця "краса", то мені би за таку ціну її ніхто би й не продав, так що мушу навіть подякувати напевно.

Вирішив почекати зарплату, бо машина +доставка не залишила можливостей відразу купляти запчастини. 

За цей час зайнявся більш простими речами - пригнав бежеву до гаража.

Мусив їхати зі знаком аварійної зупинки, оскільки авто не пройшло вчасно техогляд. Але до гаража чи майстерні "на ремонт" можна. Бежева їхати "на ремонт" не хотіла - почала блимати антибуксом і душити мотор, потім вилізла помилка по блоку АБС. Потім ще й підклинив задній суппорт. Трошки воняло) 

Повезло що бежева і синя одного року випуску - зміг переставити з бежевої блок управління есп на водійських дверях, і скло підйомники ожили. Всі, крім правої передньої дверки. Там або кнопка, або моторчик, займусь пізніш.

Потім вирішив зайнятись музикою. Зняв блок клімата, після того - перехідну рамку

Зняв з бежевої магнітолу, єдина надія була на те, що номер такий, як був з заводу

Магнітолі ожила, на фото видно що на кермі зправа немає кнопок. Чесно - надії що запрацює майже не було. Але скандинавські боги вселили мені в голову думку що я повинен з бежевої зняти подушку і кнопки і попробувати поставити на синю.

Знизу стара, зверху нова. Відкрутив, прикрутив, перевірив - але ж працює! З кнопок на кермі гучність регулюється кнопка перемикання частоти/каналів також працює кайф!

Виявляється можна взяти кермо з другого авто, і трохи поправити свою комплектацію. Я був просто щасливий. 

Далі буде, на днях продовжу роботу над синьою.