Думки вголос: про машину і дітей

Поки їду потягом, і є пара годин, відносно, вільного часу та доступу до інтернет, вирішив подумати "в голос". 

Всі події та висновки зроблені виключно на власному досвіді і цей досвід може відрізнятися від інших. А, на справді, хотілося б почути ваш досвід ))

Але до справи. Що таке машина, яку кермує дружина і возить в ній двох дітей віком трьох років? Я відповім дуже просто: це смітник на колесах)))

Звісно, я дещо драматизую, але в основному це правда. Ось приклад, помив ти такий машину, прибрав в середині, зробив дружині приємно, відчуваєш себе таким турботливим чоловіком.

Думаєш такий "круто, будуть їздити в чистій машині, дихати свіжим повітрям. А потім залітає дітвора, взута, по сидінням, дістає печиво, сік, воду, помідори, яйця (про яйця буде окрема ісотрія), цукерки...все це розкривається, закривається, летить в різні боки, сік бризькає у всі сторони, дітвора сміється, плаче, свариться, мириться. І добрий день. 

В такі моменти я щиро тішуся, що в нас сімейне авто не мерседес. Бо якби таке відбувалося в мерседесі - то всі або були б биті, або в мене був би інфаркт. Ну про "биті" я, звісно, жартую. Але ж до мене в бенве дітвора сідає попередньо знявши взуття ))) Тому жарт тільки відносний. 

Ну а дружина що? Логічне питання. А що дружина? Коли в неї в авто два вулкани, що клекочуть, то їй до лампочки де лежать серветки, куди впав бутєрброд, і де залишки обіду. Бо Головне не з'їхати з глузду, не попасти в дтп і не повбивати дітей ))) 

Ну а надихнула мене на написання цього посту історія з яйцями. За старою доброю звичкою, їсти варені яйця в дорозі це маст хев. От і в нас перед дальняком були відварені яєчка, щоб вдома в холодильнику не залишати. Бо ж їхали на 1,5 місяці. Крім яєчок, звісно, було ще багато смаколиків. Ну і, звісно ж, все з'їдено не було. І, звісно ж, вигружалися з авто поспіхом, бо вже ось ось мала закінчитись реєстрація на рейс. Ну і звісно ж сміття та недоїдки, хоч і тугенько зав'язані в пакет, але залишились в авто. Ну і звісно ж, я про це не знав, а дружина забула. Коли ми повернулися, я пішов забирати авто на парковці, моєму здивуванню не було меж. Запах в машині стояв такий, що на очах виступали сльози. А все ті кляті яєчка. Поки машина прогрівалась, згріб все сміття в пакет, викинув...але ж ситуації це не вирішило. Тому до готелю довелось їхати з опущеними вікнами, аби на додачу не заблювати салон ))))

Що мене тішить у цьому всьому? Не знаю, плюс це чи мінус, але форд не шкода. В мене таке враження, що він створювався саме для родини з дітворою, яка буде вбивати салон! Взуття з піском, томатний сік, дитяче блювотиння (і таке було), поп корн, печиво, і все що ще можна придумати. Але шкіряний салон та резинові килимки переносять це все дуже стійко. І після прибирання навіть сліду не лишається від такого варварсько-вандального використання. 

А ще мене тішить розмір багажника. Три великі валізи, дві маленькі дитячі, рюкзак, органайзер та двомісний візочок - все це з легкістю лягає у багажний відсік і ще залишається місце для трьох мішків картоплі і клітчатої сумки з консервацією. 

А у якості підсумку я придумав слоган: Ford Explorer. Created to be a family car.