Ця частина розповіді – коротко про все те, що було зроблено перед основним етапом – тим, після якого мій ланос перетворився на справді те, чого я хотів. Фоток не багато, бо, як я вже казав раніше, пишу заднім числом, і тоді ще далеко не думав про те, щоб щось писати та і не думав, що моя муза наштовхне мене на таке.
Отже, ліземо в салон.
Чохли на сидіннях одразу відправились до пральної машини (знову на сидіннях ми їх побачимо аж після пофарбування), а під ними, на моє велике здивування, виднілися не дуже то і зачухані сидіння.
Далі дверні карти були відмиті одним «чудо-засобом» (марку називати не буду, бо скажуть, що реклама). Помінявся плафон підсвітки салону, бо старий був такий, неначе в період ІІ-ї світової війни стояв на якомусь танку (+ в ньому з’явилась діодна лампа).
Далі цікавіше… Добрався я і до акустики. Тоді поняття в тому, як правильно воно всьо має бути особливого не мав, але то шо було там, мені не дуже сподобалось.
1) Магнітофон (китайська «сонька») був демонтований, так як в ньому глючили половина кнопок на панелі, а його місце зайняв Pioneer DEH-5150, який вірою і правдою радує мої вуха ще з часів 2101.
2) Чудо-акустику, себто САБ,
який псував не тільки звук (бо був підключений до одної з колонок) але і інтер’єр було також демонтовано разом з задньою полкою, видовбаною в ній «дзюрою» (як в нас кажуть) (отвором d25см) і присутніми на ній GroundZero
(динаміки взагалі класні, але, дивлячись на потрісканий дифузор, виходу не було).
Її місце зайняла б/у, проте оригінальна, полка з стопсигналом + придбано нову акустичну полку, в яку встановлено також незмінні мої u-Dimension EL-Coax 693.
3) Динаміки GroundZero в передніх дверях вирішив не рухати, бо їх мені тоді хватало по вуха.
4) Підсилювати звук в тій купі заліза і пластику випала роль Blaupunkt GTA-475, який в мене залишився ще з «дев’ятки».
Тоді я перший раз розібрав пів салону, бо треба було якимось чином кинути дроти до підсилювача і від нього до передніх колонок і і це змусило мене ще раз (правда вже не перший) побажати «міцного здоров’я» «електрикам», себто тим майстрам, які не знаю що робили з проводкою, але внаслідок їхніх необережних дій коса дротів, що йдуть по лівому порозі в багажник були поплавлені і прогорені. Підозрюю, що це внаслідок того, що протитуманки під’єднали до стопів (це в принципі непогано, але можна ж якось акуратніше). Прийшлось це все діло поправляти, бо так спокійно їздити я не міг.
Також були нормально вмонтовані пильники підрульових перемикачів, які до того просто там «висіли», встановлено діоди білого кольору в приборку і в БУП (бо лампочки жовтого кольору без зелених ковпачків мені не подобались). Щоправда поїздили вони недовго, бо без стабілізаторів такі діоди довго не протягнуть апріорі, тому далі заплановано «нормальна» пересвітка приборки і БУП, але то згодом. Стрілки вже правда мали червону діодну під світку, що було не аби як добре, правда яскравість їх треба було зменшити, бо вночі напрягало зір.
Так я від’їздив до жовтня.
Дякую тим, хто дочитав до кінця цю писанину:-)
Далі буде…