Якою вона мені дісталась

Довго обирав між А4 та А5, і все ж таки зупинився на останній.
Коли шукав на ріа нормальний варіант, стало зрозуміло що з Європи натягнули ну дуже дивні комплектації (багато дизелів, достатньо рідкісні 3.2 фсі, багато передньопривідних і так далі).
В результаті знайшов прикольний варіант - американка 2011 модельного року дорест quattro, коробка ZF8.
Машина потрапила до мене в повністю стоковому зовнішньому вигляді - звичайна решітка радіатора, всюди хром, без тонування) 

І звичайно ж проблемний мотор CAEB, в який німці запхали ну такі маленькі маслозйомні кільця, що вони повністю забиваються десь за 80т км. 

Тож машинка цікава, але фронт майбутніх робіт…

Щодо двигуна - піджирала мастило десь до 300г на 1000 км.
А минулий власник при продажу повідомив, що ще до нього в неї зашили Стейдж2 (при цьому це тільки безкат і прошивка, більше скидалось на Ст1 або Ст1+). Зашивали десь на Лісовій у Києві, ще й заявили 280 кс при стокових 211 (чесно сказати - слабо вірилось).
Ось так розпочалась моя історія з цим авто)

Далі розповім про перші зміни - звичайно ж по зовнішності)