Київ-Одеса-Миколаїв-Херсон 2018

Перебрав ходову, і майнув до моря.
День в Одесі, потім Миколаїв та Херсон, а звідти в Залізний Порт.
Хотів до Азовського доїхати, але дорога просто треш.
Одноколійка, як спереду зерновози, то просто не обігнати, а ще колії від фур, що балкою чіпляєш.
І це, я вже підняв морду та зад, бо для дальняків лоу райд точно не підходить.
Цікава була подорож, нажаль остання на цьому авто.
Потім пішли євробляхи, яку я собі купив за тисячу долярів, потім мот, власне авто зі Штатів, і Волжагка просто чекала, щоб хоч разок в місяць прогріти двигун, та виїхати.

Дуже шкода сил, спогадів та емоцій, які вона дарувала, щоб просто продати авто.

Але ще більше було шкода дивитись, як вона просто стоїть під деревом у батьків, і пропадає.
Тому і вирішив продати.
Продалось авто в 2021 році.
І добре, бо чума в 2022 , під києвом спалювала автівки такого плану, чи то через заздрість, чи то через дурість.
Сусіда два драг рейсових Ваза просто спалили.
Він брав на них багато чемпіонатіві призових місць.
Сам все будував своїми руками.

Подальша доля мого автомобіля і досі не відома.
Авто з обліку не зняли, машина була на Батьку, тому мабуть треба робити вибракування по тех паспорту, бо можна назбирати штрафів, але він не настроєний то робити(