Тож, після ДТП почалась війна, канжуха встала на прикол і зависла в такому стані більше ніж на півроку
Але, ось життя почало трошки стабілізуватися і почався процес, попереджую одразу, запасайтеся смаколиками, адже ця історія не на 3 хвилини, тож почнемо.
Оскільки після ДТП канжо знаходилась в Запоріжжі, а я(за покликом долі та наказом командира) - ні, часу займатися нею не було зовсім та й гроші уходили на сімейні питання. Коротше, протягом 2-ох місяців було максимально бюджетно придбано:
Також поза чеком було виплакано у командира 2 вихідних і я полетів у Запоріжжя забирати свого підбитого звіра. По приїзду на СТО до знайомого побачив її вже такою, на годиннику 9:00, до повернення на службу - 23 години.
В машині витягнуті полки крил передніх, починається переварка телевізора, встановлення радіаторів, та утилізація трупа (виявилося, що між радіатором та телевізором була дохла миша). На годиннику десь біля 15:00, зварювальник йде додому, а ми - продовжуємо, знімаємо підрамник, адже була вирвана перекладина(хто його бачив, той зрозумів, саме той шматок труби), підрамник став як рідний, порухали розʼєм єлектропідсилювача на рейці і помилка по підсилювачу зникла🙏
Все, машина на ходу залишилося зібрати її зовні, хоч трохи, бо їхати 200+ км., тим часом на годиннику десь 18 година, слюсарі їдуть додому, а господар СТО, майстер-приймальник та я залишаємося доробляти машину, адже до повернення на службу 14 годин. Їду в найближчий магазин, купую вечерю на трьох персон, енергетики, цигарки і продовжуємо. Це був важкий день, але об 22:50, за 10 хвилин до коменданської ми побачили - це😊
Виїзжаємо по-домах, ночуємо і о 4:45, на машині, яку зібрали за вечір, без навіть найменшого натяку на адекватне розвал/сходження, не дуже рівних колесах, з лівою фарою виліпленою зі скотчу, на літній гумі в -10 та сніг я виїзжаю на ~200-250 км. Як кажуть, мене доволі часто наздоганяють розумні мислення, але я - швидчий, і навіть не дивлячись на це, доїхав без пригод, та навіть не дуже запізнився.