Привіт усім! Думав писати чи ні, але все ж вирішив поділитися насиченістю суботнього дня.
На суботу мною було заплановано весь день провести в гаражі, оскільки дружина сьогодні на роботі, а я вихідний. Дружині треба було зранку приготувати «пасочку» на обід і завезти їй. Ще зателефонувала мати й попросила її відвезти на дачу і там попрацювати.
Встав зранку раніше, обід дружині приготував, відвіз. Пункти 1 та 2 виконав.
Поїхав за матір'ю, відвіз на дачу, покопав. Пункти 3 та 4 теж виконав. Навіть трохи перевиконав — зламав лопату. Довелося забрати з собою на гараж, щоб заварити.
Приїхав у гараж, зняв колесо, подивився на стійку і навколо неї, зрозумів що нічого не зрозумів.
Разипитав, хто в цій справі розуміється. На той момент нікого на зв'язку не знайшлося. Зателефонував члену свого Chernigiv Lanos Club-а, у нього своя СТО «С. К. А. Д.», каже, не парь мозок, просто їдь. Повернув колесо назад. Поїхав до нього. Підняли на повітряному домкраті, похитали, подивилися: стійки стабілізаторів втомилися, але ще походять. Гумки теж просяться на заміну. Покачали, домоглися того звуку клацання, удару метал об метал.
Тут ще сподобався монолог одного хлопця з СТО:
— Стійка стабілізатора підвтомилася, але жити ще буде. Коля, ти уяви, тут важіль передньої підвіски ще на заклепках! На рідних заклепках!))))
Загнали на яму. Кажуть, що кульовій опорі — жопа. Замовили нову, хорошу. Чоловік поїхав за нею, а хлопці давай розбирати мені стійку. Поки до мене під'їхав ще один із Чернігівських ланосоводів, я з ним поговорив, хлопці мені кажуть, що можуть мене обрадувати. Мовляв на банкомат мені їхати вже не треба, а їм треба йти нах.й. Я не зрозумів, перепитав. Пояснюють, що на банкомат їхати за грошима не треба, тому що кульова в нормі, а просто короноподібна гайка по пі.ді пішла. А вони йдуть нах.й, тому що той чоловік, який кинув свою роботу й заради кульової мені поїхав у магазин, уже приїхав і хлопці йому вже сказали, що вона не потрібна, тому він їх і послав.
Поміняли мені гайку, зібрали все назад, правда зробили зауваження, що мої колодки, м'яко кажучи, уже своє відходили. Але все одно попросив їх поставити поки, бо немає грошей на них зараз. Зібрали все, я кілька кіл покатався по їхній території, навантажуючи обидві стійки, але жодного клацання чи удару не зміг домогтися))) Поки вони мені колупали машину, попросили мене розібратися з їхньою 12-шкою, стопи, поворот і задній хід не працювали. Я в результаті дістав тестер, і хвилин за 15 у них усе засвітилося. З одного боку просто роз'єм випав, а з іншого — 2 лампочки одразу перегоріли — стопу та ЗХ. Одну принесли, вставив — не працює. Прозвонив лампу — обрив у цоколі. З розбитих машин дістали 2 лампи, вставили й усе запрацювало, у пацанів радості не було меж))) Ну й у мене радості не було меж, коли мені не треба міняти кульову. Спитав скільки грошей за роботу — відмовилися брати.
Поїхав у гараж, ланосоводу подарував свою стару мухобойку, йому заломи на капоті закрити саме те. А мені з СТО передзвонили, що я в їхній машині забув деПінатори, я за ними повернувся, а по дорозі заїхав у магазин і взяв пакунок пива, горіхів, сухарів і віддав за роботу пацанам)))
Поки їхав у гараж, зустрів ось такий от курйоз ще:
Потім поїхав в автомагазин, хотів узяти світлодіодних ламп у повороти — жовтих не виявилося.
Зателефонувала мама, що пора її забрати з дачі. Поїхав за нею, і по дорозі ПРОСТО НАСОЛОДЖУВАВСЯ ТИШЕЮ В САЛОНІ! Відвіз маму, поїхав у гараж, ЗНОВУ ТИША!
У гаражі ще змастив усі обмежувачі дверей літолом, а то тижнечку якось жахливо скрипіти почали, але іноді зникав скрип і я про цю справу забував. Тут телефонує дружина, що її вже можна забирати з роботи. Заїхав за нею, випили кави, сідаємо в машину, питаю: як воно? Вона не зрозуміла, кажу: дверцята як? Вона знову не зрозуміла. Кажу: не скриплять? Вона догнала, аж зауміхалася))) І додому їхали, знову — тихо)))
Поки цими всіма питаннями займався, Veta146 у Ніжині займався встановленням свого комплекту «Американського габариту», а я дистанційно допомагав йому. Ось що в нього вийшло:
А ще один конфуз — коли останній раз був у гаражі, не забув, що хотів з гаража взяти додому електролобзик. Його взяв, але згадав, що вчора для нього купив полотно, щоб текстоліт пиляти, і щоб полотно не загубити, поклав його в целофан пачки сигарет. Так от коли крайній раз був у гаражі, згадав, що вчора, коли дивилися місячне затемнення з дружиною, сигарети то в мене закінчилися, і я як належить викинув порожню пачку в сміттєвий бак… Разом із новим полотном…
Ось такий от насичений і веселий вийшов суботній день у мене.
Пробіг 75079 км.