Привіт!
На жаль рік почався не надто весело. Наш німець повторив 2-ох річну історію. Хто в темі, той знає що це за болячка.
Домовився з батьком, що він привезе мені гольфа зранку, а я в цей же день поїду на СТО закривати питання з Webasto. Але всі плани пішли по розкішниці, коли паркуючись біля мого дому батько побачив вже знайоме сповіщення на приборці,
а згодом і сліди на снігу...
В перших числах січня був добрячий морозець. Чудові умови для замерзання емульсії в масляному відділювачі...
Відкривши капот маємо стандартну картину
Сліди масла на капоті, на клапанній кришці та навколо щупа...
Рівня немає. На щупі сухо.
Знаходжу в багажнику заготовлену "про всяк" заначку, а в ній, як на зло, лише 350-400 грам.
Заливаю все і дивлюсь на щуп
Таке собі)))) Нижче мінімуму.
Згадую, що в гаражі ще мала бути каністра. Їхати 2 км +-
На свій страх і ризик заводжу і прогріваю.
Кепсько йому було, дуже...
Приїхав в гараж, дивлюсь, є лише 1 л. Йой, най буде. Долив ще ту порцію і погнав на мийку.
Відмивати машину в лютий мороз то ще той квест. Але якось добив то діло.
Поставив машину в гараж, розігрів буржуйку і вирішив залишити поки не придумаю, що далі з тим всім робити...
Ще одною неприємністю стало розуміння, що вмер упор капота. Перед цим вдень його було дуже важко відкрити. Спочатку не розумів, в чому справа, думав може замерзлий лід на жабо. Але ні, це упор останні ознаки життя давав...
В один момент я відчув характерний звук, і все. Довелося тримати капот рукою або використовувати брусок...
Так і завершився цей неприємний день..
Продовження в наступній частині...