Почнемо...
30 жовтня був не великий збір, було приємно трошки вирватися з буденності де кожен день погрожує тобі через дуркуватого сусіда. Приїхало багато 30 тиків, що для мене як новачка було дуже знаковою подією. Був невеличкий фотосет та трохи слалому.
Для мене цей слалом виявився останнім) Я як відчував, сфотографував дідуся і поїхав вчитися робити бюрнаут, як підсумок мотор почав стукати.
Враховуючи що в мене Джетроник - капіталка то не варіант, шукати живий Мотронік я теж не хотів, бо як не крути то все динозаври, та й в мене не вистачить грошей на повну реставрацію авто, щоб вона була майже завод. Так було прийняте рішення про Рестомод, мені дуже подобаються такі історії де є зовні старий авто який на рівних тягається з новими) На наступний день я привіз авто до клубного СТО, трохи хвилювався та навіть пустив сльозу, бо хай там як дідусь віз мене всюди, а про новий мотор я зовсім нічого не знаю, як він їде, чи характерний він, чи не матиму я клопотів з ним...
Тиждень пішохода підбігав кінця... під шумок було куплено гідропідсилювач, фари пройшли трошки реставрації та нарешті зняті ті кляті китайські янгольські очі. Була замінена вихлопна система на більш нову та більш правильну навіть з каталізаторами. нова банка, але вона не є остаточним варіантом.
Перші емоції як наймогутніший тайфун, пройшло пів року, а я досі не можу сформулювати їх у якесь зв'язне речення) Велком м52м20. для новачка без стажу водія дуже прикольна штука. Та насправді практичне рішення для мого випадку, адже по суті я змінив мотор не міняючи об'єму що зводить до мінімуму питання збоку органів. Встановлений електровентилятор прибрав трохи шуму під капотом та все одно треба шукати шумку. вихлоп став прям сексі, як на мене, не гучний, але трохи басистий що одразу каже про авто як про характерне.
Зустрінемось через тиждень обкатки та доопрацювань)