Багато хто з моїх знайомих вже перейшли на пластик, але я не можу собі цього уявити. Тож поки я ще не прикутий до ліжка, буду купувати справжню натуральну ялинку. Чому так? Бо я люблю відчуття справжнього, навіть якщо воно комусь може здаватися беззмістовним.
Традиційно у нашій сім'ї ялинку ми купуємо прямо напередодні Нового року. Зазвичай ми їдемо по неї вже пізно ввечері 30-го грудня, але цього разу вирішили спробувати зробити це ну хоч трошки більш "людяно", тому поїхали 30-го грудня в обід 😂
Десь за півгодини ми обрали (а донька затвердила) ялинку. Я зазделегідь підготувався та придбав на базарі мотузки якісь штуки з гачками для закріплення ялинки на даху Мустангу.
Гачки я почепив до кріплень концезахисних піддашків спереду, а ззаду до гачків на середніх стійках. Фіксація ялинки виявилася достатньою, але дружина вирішили сісти позаду та всю дорогу притримувала гачки про всяк випадок. Виграла від цього лише донька, яка з великим ентузіазмом заняла мамине місце спереду.
Довезли ми ялинку без бьорнаутів без пригод додому.
Подарунки дійсно були, ще й які.
Донька каже, що коник то дівчинка, бо вона червона і має на собі прикраси.