Останнім часом я лінувався робити нові дописи. То банально не було коли, то не було натхнення. Вчора вирішив, що треба наздоганяти, щоб потім не забути як воно було. Хоча насправді я вже почав забувати.
Температура опустилася нижче комфортної для моїх літніх шин, і їзда на них почала нагадувати страждання на пластикових колесах від дитячої каляски. Тому я вирішив поїхати на шиномонтаж, тим паче, що днями на вихідних намічалася невелика мандрівка з сім'єю.
На шиномонтажі для мене не знайшлося ніяких сюрпризів, і це радує. Натомість сюрпризом для хлопців було моє бажання забрати свої літні шини з собою на збереження до підвалу. Я запевнив їх, що скоріш за все весною ще раз вдягну їх на ці самі диски і буду якийсь час їхати, допоки не куплю нові колеса на літо, чи просто нові шини. Хлопці почали щиро сміятися та запевняти мене, що шини вже непридатні для використання. І це була чиста правда. Але ці самі хлопці вже казали мені це минулої весни, та я примудрився проїхати на китайських майже лисих шинах ще 10000 км, при чому більша частина пробігу припала на автомагістралі з високою швидкістю.
Вдягнувши зимове взуття я відвіз літнє до підвалу і поїхав на мийку, щоб відсвяткувати таку значну подію.