Почав бовтатися задній ступичний підшипник. Спроба регулювання не мала успіху: або люфт, або туго. Підшипники не загудів, але вирішив його замінити. Розбирання показало, що випав сальник, задній підшипних хапонув пісочку, плюс він прослаблений на валу - болячка Гольфів.
Вал, він же цапфа, він же маточина. Остання назва українська, але в мене це слово зі студенського життя викликає інші асоціації, тому хоч переправляйте, хоч ні, але хай буде цапфа)) Міняється дуже просто - потрібно відкрутити аж чотири болта - таке враження , що інженери знали, що міняти її доведеться ледь не при кожній заміні підшипників. Останні також не дуже відрізняються міцністю. Зовнішній взагалі мініатюрний. Може це тому, що авто робили там, де рівні дороги , а не наше бездоріжжя. Але й ціни на все це діло приємні: дешевий вал 300грн, дорогий - 800грн.
Начинка: сальник, підшипники,стопорна шайба, гайка, короноподібна шайба під шплінт - все , крім стопорної шайби і гайки, було в новому комплекті.
Обойми підшипників вибиваються досить просто, для цього в барабані є виступи під наставку. Пару ударів і справу зроблено. Нові забивав, як наставку використав старі обойми. Сажати до кінця.
Регулювання підшипника проводити після установки колеса на авто: закрутити до кінця і відпустити на 1/4 оберта. Колесо має вільно крутитися, під час їзди не грітися.
Ковпачок бажано забивати оправкою, щоб не погнути.