На дворі був рік 2021 від різдва Христового. Вставши одного не дуже сонячного вихідного дня. Випивши кавусю від фірми Lavazza в гейзерній кавомашині, яка працює за наявності природнього газу в трубах Мені стало сумно. Що в таких речах може підняти настрій? правильно тільки гори. Прям як задум пісні гурту Kalush та Оленки Оленки.
Погрузивши сім`ю в улюбленого Субаріка вирушили ми стежками потужних джипів та всюдиходів (буханок та газонів 66) тобто на ДРАГОБРАТ.
Кайфую від цього курорта.
По дорозі череж Яремче, Яблуницю кілька машин лежали на ухбіччі. Гори, ожедеба, повороти не пробачають неуважним водіям помилок.
І от саме він, з`їзд з траси в напрямку найвищого гірсько-лижного курорту України.
Ваууууу. На траві є щось подібне на сніг.
Долаємо ми тоті кілометри, а їх тільки 8 дуже поволеньки. Шкода машинки. Морально готові розвертатись, а подумки мріємо, як зараз із дітлахами гратимемось у сніжки та кататимось на тарілках.
Однак, сонечко на небі починає намікати нам, що дульки з маком Ви знайдете, а не сніг. Проет ми не здаємося. Вдалими виходять тільки спонтанні та пожевільні поїздки.
Маршрут проїхав без проблем. Сказати що були хоть якість труднощі (враховуючи снігу на догозі, ожеледи не було) їх насправді не було. Весна, літо та осінь. В ці пори року мій Аут (і не тільки мій, а і будь чий) виїде на Драгобрат без жодних проблем.
Яке все яскраве, сонячне! однак снігу, що? правильно НЕМАЄ! Як так? А ось так.
Походили, погуляли. Вилізли на вершину гори Стіг. Пійомник від Оази стоїть нічого не працює. Цього дня це був Курорт "Привид"
За гори неймовірні. І саме головне. В горах ми з дружиною гуляли у футболках. Було дуже жарко. Лижні куртки не стали в пригоді.
Сонце сідає і нам пора до цивілізації.
Спуск був довлі важкеньким. Відсутність такої опції, як контроль спуску заствляє бути уважним. підгальмовувати. Їдеш поволі, акуратно. Від тормозів чути легенький запашок, адже нога практично з них не забирається. Може освіжитись?
І от кінець мандрівки. Ми спустились до населеного пукту Ясиня. подорозі в закаулку знашли смачнезну кафешку із шикарною і дешевою піцою. Прекусили. І посунулись в напрямку Домівки.
Із мега крутими враженнями від поїздки. А на рахунок мого всюдихода можна поставити плюсик. Він виїхав на Драгобрат!
P.S. вибачте за граматичні помилки. Пишу на одному подиху, а перечитувати не маю бажання. Бо то вже не буде так емоційно.