Відгук та покупка

Влітку-восени 2021-го постало питання заміни старенького Форда Фокус 2007 в універсалі на щось свіжіше, з автоматом і, по можливості, просторіше в салоні й не менш економічне, а за габаритами якщо й більше, то не сильно. Повний привід був би дуже бажаним, але не прям обов'язковим, а динаміка, як мінімум щоб не гірша. Також хотілося б мати камеру заднього виду, карплей та деякі інші сучасні фічі. Так як народилася донька, то й питання активної/пасивної безпеки й потенційна безгеморність експлуатації були в приорітеті . На перспективу за кермо має сідати і дружина. Брати планували в кредит, так щоб сума платежу була ненапряжна для бюджету, тому рамки вартості авто були досить широкі, хоча претендентів виявилося не дуже багато. Тож, пройдемося спершу поконкурентах.

1. Mitsubishi Outlander. Ненова модель, але перевірена часом надійна машина. Сів, завів, поїхав. Просторий в салоні, багажник великий та й сама машина ззовні не маленька, м'яко кажучи. Але при тому дуже легка в керуванні. На тестах лише з мотором 2.4 якого, на мою думку, якраз мінімально достатньо для машини. В місті до 80 розганяється непомітно. В бюджет попадала друга комплектація на моноприводі з 2.0. Дещо зі скрипом влазила третя з 2.0 і повним приводом. У самій базі для сім'ї смислу нема особливого, як на мене. 2.0 затестувати ніде не було можливості, а маса власників нерідко шкодували, що не доклали до 2.4. Із недоліків для мене були не надто зручна посадка для мого зросту (186 см) - не вистачало діапазону вильоту керма, доводилося тягнутися до нього. А сидіння з електроприводом ще й мали зависоку найнижчу позицію - теж незручно. Габарити: так як машина мала б в основному використовуватися у місті, то не хотілося б такий великий автомобіль. Хоча, думаю, що я звик би і до таких габаритів, а от дружині не зайшло зовсім. Витрати палива: сказати важко, на тесті вийшло біля 14-15 літрів, але машина хвилин 5-7 молотила на холостих охолоджувала салон перед тим, тож не показово, хоч і забагато. ГБО тоді вартувало 30к грн плюс додаткові витрати на обслуговування. Не фанат ГБО, хоч і не противник, але як потім показала практика ГБО багатьох виручало в часи дефіциту бензина.

2. Opel Grandland X. Непоганий варіант, європейська модель зі зручною ергономікою, посадкою, непоганим салоном і багажником у прийниятних для мене зовнішніх габаритах. На тесті відзначив би приємну роботу клімата коли ніде не дує, а в салоні комфортно. Приємна динаміка дизеля до 130 км/год. Так, є затуп при старті, але в ходу все відчутно краще. Приємна витрата палива: на бориспільці при активному педалюванні до 130-150 км/год б/к показав в районі 6.5 літрів, точно не пригадаю. Непогані комплектації що одна, що друга на свої гроші, хороший набір систем безпеки, досить тихо в салоні. З недоліків: нема повного привода (можна було б змиритися) і незрозуміла надійність 1.5 дизеля з AdBlue. Люди їздять, не жаліються, але й негатив зустрічав. Також на той час ніби-то прийнятна вартість ТО.

3. Nissan X-Trail. В бюджет влазили тільки бензинові модифікації, а їх у Ніссана якось не хотілося. Вартий уваги для мене був дизель 1.6, але прайс самої машини і якась дика вартість ТО. На тест не їздив.

4. Ford Kuga 2019 попередня тоді ще дорозпродувалася чи вже закінчилася, але, здається, теж відвернула вартість ТО. Загалом, навіть на тест не ходив, хоча наявний Фокус натякав на те, що мені буде там усе звично і знайомо.

5. Skoda Karoq. Були проблеми з наявністю, дизайн не зайшов дружині. До тест-драйва не доїхав. З плюсів - непогана зв'язка двигуна і коробки.

Окрім вищесказаного, описані моделі та їх ціни не давали прийнятну суму щомісячного платежу за бажаних умов строку/першого внеску, тож у якийсь момент ми вирішили відкласти заміну автомобіля, до того ж робота з дому й малі пробіги також ставили під сумнів необхідність оновлення авто. Аж допоки не довелося покатати родину на батьковому Fiat Doblo 1.4 ще й з ГБО. Просторий світлий салон, доньці з крісла уже було цікаво дивитися на вулицю. Але ж Добло з цим двигуном не їхав взагалі нікуди! Навіть по місту динаміки бракувало, не кажучи вже про трасу, де 90 - його максимум крейсерської швидкості. Все, що далі - набиралося з трудом і вже було некомфортно. Але через цю поїздку я дещо переглянув свої вимоги до автомобіля і відчутно понизив їх, вирішивши відмовитися від деяких пунктів. Одразу згадав за SX4. Річ у тім, що за рік до цього ми тестували Вітару з 1.4Т і вона сподобалась в цілому, але здалася замалою для запланованого поповнення. Тож покупку відклали. Що ж, за найближчої можливості поїхав на тест SX4.

Як виявилося, це покоління знімали з виробництва, залишки розпродували і вибирати довлеося з того, що лишилося. На тесті була GLX 1.6 AT, монопривод. Для міста динаміки вистачало, тим більше ганяти я не збирався і так. Автомат приємний, машина керується легко, хоча від Фокуса отримуєш набагато більше задоволення від кермування. Тут про задоволення від рульожки казати навряд можна, але не все так погано як я очікував від авто такого класу. Абсолютно прийнятно. Зваживши ціну, умови, наявність прийняв рішення про сплату першого внеску.Що я отримав (у порівннянніз Фокусом):

1. Компактний хетч/кросовер з автоматом і повним приводом. Комплектація GL. Зовнішність на любителя. Не скажеш, що машина страшна, але і супер дизайном не похвалиться. Своєрідна, скоріше. Часто плутаю з першим Кашкаєм.

2. Салон відчутно просторіший за Фокус. В Сузукі я сідаю сам за собою (зріст 186) і місця мені досить. Про висоту салону й казати нічого - місця більше ніж досить. Тоді як у Форді мені за собою було тісно з усіх боків. Тут же все ок і позаду легко встановлюється велике дитяче крісло ще й на Isofix, якого не було у Фокусі. По якості Сузукі простувата, звичайно, ергономіка дещо японська, а німецька мені, все ж, більше довподоби. Хоча, за кермом сиджу зручно: переживав що знову не вистачить вильоту керма, як це часто буває у японців та корейців на яких їздив тривалий час. Плюс.

3. Багажник, звичайно, менший за багажник універсала і, мабуть, не такий зручний: коротший, але вищий. За необхідності планувалося встановлювати аеробокс згодом. Поличку я одразу поклав на самий низ, щоб не обламати направляючі важким вантажем. Скоріше, маленький мінус.

4. Динаміка. Форд мав 115 сил і 155 момента, Сузукі має 117 і 156 відповідно. Характеристики двигунів на папері майже ідентичні. Ну, не можу сказати, що Сузукі швидша за Форда. По паспорту у них 13.5 і 11 секунд до 100 відповідно. Але Форд старий і скільки коників там живих лишилося - невідомо і я не заміряв, а Сузукі за відгуками і замірами їде десь на секунду швидше за паспорт. Звичайно, механіка жвавіша і краще реагує на газ за, вважай, такий же мотор на автоматі ще й з повним приводом хоч і на легшій машині. По місту обох машин вистачає, але форд ніби здається жвавішим... Хоча, давно на ньому не їздив, тож... Не скажу. На трасі ж десь однаково. Можливо, за рахунок того, що передач більше і автомат може підібрати оптимальніше передаточне число для прискорення. Що там, що там, до обгонів треба підходити з головою, але я думав, що SX4 буде гірше поводитися на обгонах в діапазоні швидкостей 80-120. Шкода, що їх уже не було з 1.4 бустерджет - ото офігенний мотор був. Загалом, я тут не виграв, але і не програв, вважаю.

5. Трансмісія. Додам, що режими повного приводу впливають на динаміку і це вагома перевага повноприводної версії над моноприводною. Лише за це можна брати повний привод. В автоматичному режимі педаль треба доволі сильно продавлювати, щоб отримати прискорення. Спорт же робить реакцію на педаль акселератор значно кращою. Я іноді їжджу у спорті лише через те, що реакція на педаль більше подобаєтсья. До того ж, в автоматичному режимі коробка нерідко тримає зависоку, як на мене, передачу і двигун працює внатяг, тоді як спорт - більш адекватно обирає. Знову ж, залежить від умов також. Але автомат значно зручніше за механіку і я дуже тому радий. Серйозно випробувати повний привід ще не довелося, але кліренс та AllGrip додають трошки спокою і впевненості. Плюс.

6. Витрата пального. Форд в середньому за весь час володіння з'їдав у мене 9.0 літра бензину на 100 км. Місто/траса десь однаково, може, перекос у бік міста більший. Сузукі на даний моент їсть 7.9 при місто/траса 50/50. По трасі якщо особливо не ставити економію за мету, то матимете 6-6.6 літра. Троє (2+1) людей в салоні, щось у багажнику, кондиціонер, швидкість 90-100, до 120. Якщо постаратися, то можна й 5.6-5.7 мати, але то треба постаратися, зауважу. По місту залежить від умов. По Києву не в годину пік, без пробок, то 8.5 можна отримати не заморочуючись. По Львову може і 10.5 бути, якщо їздити центром. Залежить від умов, загалом. З мінусів - маленький бак. 47 літрів - то малувато. 55 уже було би відчутно краще. Але бензину машина потребує в цілому менше за форда і це з автоматом і повним приводом. Плюс.

7. Підвіска. Комфортніша за форд. Не м'яка, доволі пружна, але й не така жорстка як фокус. Звісно, програш у керованості, але комфорт у плюс. Це також виливаєтсья у тому, що по трасі максимальна комфортна швидкість - до 120 км/год. Форд стабільно в плані ходової їхав і 150. Але і сильного впливу на Сузукі від зустрічних фур я не помічав, натомість, зустрічний вітер іноді навіть змушує автомат понижувати передачу і їхати на 5-й замість 6-ї - це буває))

8. Кліматична установка - простий кондиціонер, нічого особливого. Взимку прогріває доволі швидко. Гріє, холодить - то і добре. Влітку, правда, дуже нагріваєтсья салон і буду тонувати/покривати атермалкою. На форді був двозонний (!!) клімат, але він у мене майже постійно був в ручному режимі, бо я не надто розумів його старань у автоматичному і працював він якось дивно. Думаю, то на то.

9. По оглядовості все добре, дзеркала великі з підігрівом та електрорегулюванням. Спочатку дуже заважало салонне дзеркало. Не знаю чому, але було враження, що часто потрапляє в поле огляду, коли дивишся трошки праворуч. Звик. А от ліва передня стійка досі іноді завжає. Одного разу за нею заховався цілий пішохід.

10. Шумка. На ходу двигуна до 3000 обертів не чутно. Після 100-110 з'являютсья аеродинамічні шуми, а до того під часу руху майже завжди чутно шини. На форді двигун було чутно майже завжди, він сам по собі гучний доволі. Плюс/мінус.

11. Світло. Ближнє світло відверто так собі. LED у старшій комплектації, напевно, значно краще. Не вистачає омивача фар, що був на Форді з ксеноном.

Ну що ж, підіб'ємо підсумки. Чи задоволений я заміною , що відбулася? Так. Звичайно, навряд можна казати, що відбувся якісний стрибок в інший клас, як прийнято робити при купівлі наступного автомобіля. Нова машина не більша за стару, не вища класом (в деяких моментах Фокус хоч і старий, але краще продуманий, тож його клас здається вищим - і тут я не про розміри), вона не швидша, у ній майже нема сучасних опцій, яких ще не було у 2007, наприклад. Але я отримав просту нову машину, яка потенційно завдаватиме мінімум проблем в експлуатації і завжди поіде тоді, коли треба. Нажаль, доведено 24-м лютого. Вивозити сім'ю було спокійніше, коли знав, що у машини нічого не відмовить несподівано, як іноді це вже бувало у Фокуса (машині 15 років, куди подінешся). І ще, мені завжди приємно сідати в машину і їхати кудись. А це теж важливо :) Наче, нічого не забув