Запис про шиномонтаж, але не про гуму :)

 Не сильно хотілось писати про шиномонтаж, але (на щастя) авто не підкидає контенту майже зовсім 😅

Не буду розказувати Вам про гуму, там немає нічого цікавого.  Але розкажу про шиномонтаж, якщо можна так сказати, то "з середини". Навесні 2022 я робив сам собі ШЖ (бо всі роз'їхались через кляту русню) і вже тоді навіть на більш старих станках помітив, що прогрес не стоїть на місці у порівнянні з тим часом, коли я працював механіком. Чесно кажучи, я просто був в @хуї від тої маленької лапки, що сама (замість лома) витягує гуму з диску 😯

Отже, почнемо зі звичного - авто заїхало на підйомник, колеса зняли, завантажили на тачку й повезли до станка:

Станок загалом виглядає трохи меншим, ніж ті динозаври, що я собі пам'ятаю 😀

Фішка номер один- колесо не треба піднімати самому (прощавай пояс із собачої шерсті):

Колесо просто треба закотити на платформу і натиснути педаль, все, поїхало вгору. А я пам'ятаю колишнього колегу Андрюху, який при своїй вазі кілограм в 60 робив шиномонтаж на Крузаку чи LX'і, а колесо треба було підняти на станок самому, та ще й покласти так, щоб лапи зайшли між гумою і диском. Добре, що зазвичай в сезон біля ШЖ обладнання механіків більше ніж бджол на полі, є кому допомогти 😃

Далі колесо просто кладеться на бік та фіксується по центру:

Що ще з незвичного (принаймі для мене) - гуму не треба попередньо "віджимати" від диску такою "лопатою" збоку від станку. Тепер це робиться роликом, коли колесо вже зафіксовано на станку. Спочатку ролик віджимає гуму зверху, потім - знизу:

Далі найцікавіше - не треба совати лома між колесом та лапою станка - натиснули кнопку, виліз маленький захват і підцепив покришку:

Мені це чомусь нагадує "Чужого", коли з його пащі вилазила ще одна 🤣

Ну і далі цей "захват" підтягує покришку на лапу, щоб зняти її з диска:

Ломик більше не треба! Шанси покоцати диск чи навернути датчик тиску - мінімальний. Це дуже класно, особливо якщо мова йде не про Патріота, а щось більш коштовне 😆

Далі накидається інша покришка, тим же роликом притискається, прокручується - готово:

І знову ж таки - зменшення навантаження на виконавця - колесо підняв на бік - на платформу - натиснув педаль - поїхав вниз. Ну класно ж!

Далі ми йдемо на балансування і тут теж "все для людей":

Закотили на платформу, підняли натисненням на педаль і одягли на станок, просто штовхаючи колесо на вал - платформа "їздить". Класно! Я сам ще пам'ятаю, поки попадеш на той вал тою діркою  тим центральним отвором - ще пару раз довбонеш по диску з середини, спина тріщить, жесть.

Далі шо - міряти параметри колеса? Ні! Один натиск на кнопку, опустили захисний "кожух" - станок не потребує введення радіусу, відстані до краю, відстані між грузами, все сам. Механік, здається тільки обрав варіант розміщення грузів на диску, та й все:

Далі все просто - станок показує необхідну для балансу вагу грузів і механік їх клеїть:

Але я пам'ятаю ті часи коли те місце на диску треба було ще "впіймати"  - крутиш колесо, дивишся на монітор, міліметр туди - сюди, хірургія 😅

Тут же - механік натискає пальцем на значення ваги на моніторі - станок сам обертає колесо і лазером показує куди ліпити:

Чума!

Ну а далі що - зачистили привалочні поверхні, закрутили колеса, перевірили момент затяжки, перевірили тиск - готово=)

Загалом, це зайняло десь хвилин 40, але ніхто не поспішав=)

Гуму поставив Tigar 225/60R17. Безкоштовно підігнали, трохи БУ з невеликим пробігом 😅 Хотілось би звісно трохи вищу, 225/65, але як зараз кажуть - "не на часі".

P.S.: ...ну, як і в попередньому пості, я не можу не згадати, що придбав додому гриль, тому ось Вам 900грам смаженого бекону 😁 :

Схожі записи