Справжній виїзд "у поля" по багнюці показав, що тигго, навіть повнопривідний, це паркетній, і лізти у багнюку на ньому не треба.
Заїхав я у вечері у поле, а з ранку треба було виїхати. А дорога така, біля поля, де тільки плугами перебили сухостій з землею.
А земля у нас дуже жирна, як пластилін. Та з соломою. Вийшла дуже міцно.
Колеса задні не крутилися, знімав та землю вибирав з арок
Одже передні арки , вони більше, там коліса провертаються.
А задні арки повністю забилися землею, та приклеїли коліса до арок. В машина стала. Знімав задні колеса, повністю вичіщав арки та колеса від землі. З трудом, але виїхав.
Після цього, почав шрус передній хрустіти. Віддав машину на діагностику.
Під заміну: 2 шарові, 2 пильника шрусів.
Ремонт кардану, ремонт рулівої рейки.
Заодно вирішив і задні амортизатори замінити.
Рейку робили у Харкові. Три дні з доставкою. Туди-сюди.
Як нова рейка Як нова рейка
Кардан робили у Дніпрі. Сто "рембаза". Підвісний підшипник з магазину не підійшов, родний розібрали, сам підшипник замінили. Та дві крестовини під заміну.
Кардан вийшов у 9000 грн
Рейка 5000 грн (без монтажу)
Та 12000 грн вийшли роботи з запчастинами Взагалі на 26000 грн. Скупився.
Я не маю бажання робити з цієї машини джипа. Тут такі міста що справжні рамні джипи на болотній резині застрягають. Це був перший такий випадок. Зараз, якщо ми бачимо що погода може зіпсуватися, кидаємо авто на дорозі а далі ногами, або на шишарі, якщо далеко. А так, 80% це асфальт і 20% це погані дороги.
Тигго , як і рав це не позашляховик, це паркетнік. Повний привід виручає на слизький дорозі та багнюці. Якщо треба справжній off road, я би за ці гроші, що в неї вклав, мог би купити паджеро спорт. Але рамний джип на кожен день мені не сподобалось.