Поїздка в Пустовійтівку та Полтавщину

Пройшло майже два тижні з минулої поїздки як я відвіз свого друга в Полтавську область. Тоді то була перша така поїздка за 2 роки, і була спонтанною. Цього разу все було обумовлено заздалегідь - день і година до котрої треба прибути і місця куди треба заїхати. Ну а я знаючи що прибути треба мвж 10 і 10-30 ранку, зрозумів, що можна заїхати у Пустовійтівку, останнього разу там був ще у 2015 році. По плану була ще поїздка на Посульські кургани, але погода була м'яко кажучи не дуже, тож це відкладається на невизначений термін.

Отже маршрут такий Суми-Пустовійтівка-Лохвиця-Ромни-Суми. Заправився вранці о 7:20 на аміку а95 по 52,49 до повного з верхом 43,23 л із 46 л придбаних за 2400 грн. І вирушив на виїзд з міста. Чому такий розхід? Та після того як заправляю більше 5 л, розхід автоматично обнуляється і якщо довго стояти на світлофорі чи в пробці їхати то він зростатиме шаленими темпами. Ось я вже знову скинув розхід, і от що вийшло:

Погода була не дуже дощ, слизько, мокро, час від часу вітер. Виїхавши на трасу витрата пального становила 6,4 л/100 км при швидкості 90-100 км/год. Вітру як такого не відчувалося до Пустовійтівки.

Заправка BVS перед в'їздом в м. Недригайлів. Ну і трішки фото дороги та навколишніх місць.

Місцями пришвидшувався до 130 км, але відчувши пориви вітру, вирішив обмежитися 100 км/год, бо слизька дорога і долю краще не випробовувати.

Приблизно о 08:38 приїхали у Пустовійтівку. Відразу скажу за дороги вони там нормальні, є рівна є трішки з латками та невеличкими ямками, але нічого критичного.

Перше куди завітали, то це до Вітряка 19 століття. Поруч був віз, колодязь та гніздо з лелеками.

Поблизу вітряка розташована церква Святої Трійці, яка була збудована ще самим кошовим отаманом за власний кошт Петром Калнишевським у 1773 році, відбудована та освячена у 2006 році. 

Далі ми поїхали на інший край села до пам'ятника останньому кошовому отаману Запорізької Січі Петру Калнишевському та Свято-Миколаївського храму.

Розпорядженням Президента України Віктора Ющенка «Про заходи щодо вшанування пам'яті останнього кошового отамана Запорізької Січі Петра Калнишевського» 14 листопада 2005 року передбачено створення у селі Пустовійтівка Роменського району історико–меморіального комплексу «Батьківщина кошового отамана Петра Калнишевського».

Далі був Свято-Миколаївський храм. Церква святого Миколая збудована у 1900-1906 рр за проектом полтавського архітектора Сергія Носова у селі Оксютинці, яке у 1967-1971 рр. було приєднане до села Пустовійтівка.

Церкві не вдалось уникнути злочинних дій радянських часів. У тридцяті роки скидали дзвони. Один із чоловіків, який цим займався, упав з висоти. Не розбився, але сам факт падіння є свідченням недоброї справи. «Швидше у мене на долоні виросте волосся, аніж у церкві знову буде богослужіння», — заявляв один безбожник після закриття храму. Та пройшов час. У церкві знову залунало слово Боже. «Іване, а покажи долоні»,– говорила старенька бабуся. Нічого було сказати сіромасі. Друга світова війна не обминула Оксютинці. Та доля була милостива до церкви. Снаряд влучив у стіну церкви, але залишив лише рану — вм'ятину.

Так саме от тоді погода і погіршилася, пориви вітру  посилилися і почав крапати дощ.

Пустовійтівку ми покинули об  9:25, і вже об 10:25 були в Лохвиці.

Коли приїхали в Ромни, а це вже ближче до 12 години почався сильний вітер із дощем, я б навіть сказав буревій. Трішки покатавшись містом, поїхали в бік Сум. Їхав 100-110 км на обгонах до 120 км. Пориви вітру були сильні, дощ був, але не злива. Бачив повалені дерева, гілки що летіли в різні боки. Так як в авто були 4 людини, машину сильно не кидало в бік, але ловити доводилося. 

Вже в місті вирував буревій та сильна злива. Загалом поїздкою задоволений, погода майже не зіпсувала настрою. 

Ціна питання 2400 UAH, Пробіг 18370 км.