Власне все починається з малого... а малий купив машину і почав їздити, бо чесні перекупи сказали грм поміняний, машина чотка. На якісь Н-ній тисячі їзда закінчилася - обрив ремня. Я незнаючи цього авто зголосився допомогти, як результат машинка застрягла, бо маю власних дві немолодих ще й одну лежачу, і намагаюсь обслуговувати їх сам. Про ібіцу: не пощастило мені - клапан погнуло. Все зваживши був придбаний двигун у Львові, зі слів знятий з поляка з пробігом 150т. Залізши під машину, стало зрозуміло, що двигуном не закінчиться: передній брус в районі краба тріснув, типова проблема предньопривідних (принаймні таврій/тазів). Оскільки машина не на ходу, то не хотілося тягнути кудись до зварників - був ризик забити і не забрати ібіцу. Напівавтомат вже був, прийшлось поринути в пошуки балона, шлангів, редуктора.. Брус був трохи деформований, хтось піймав бордюра, пасувало б замінити, а ще краще вліпити швелер і навіки вічні, але вирішивши не бути мудрішим завода, просто підлатав. Двігло було знято своїми руками і лебідкою Інтертул, коробку не знімав. Замінив двігло і диск щеплення. Залив масла, і поїхав, їхало воно дивно і лишило калюжу масла під хатою. Зрозумів, що халяви так і не буде і все впереді. Хоч якщо заміну лобового, скла фар, поворотників, бокового дзеркала і решта дрібниць, така собі халява типу "поміняти ремінь". В яму лізти не захотів, щуп сказав що масло в двигуні є, а спідометр сказав, що швидкість доволі відстає при вибраній передачі, тобто оберти двигуна явно не відповідають швидкості. Отже щеплення буксувало, враховуючи калюжу масла з коробки, методом дедукції, винним було визнано сальник КПП, який в ібіці єдине ціле з підшипником первинного вала КПП і віссю вижимного. Пошук цього небаченого заморського грибка зайняв час, після його купівлі повернувся в позицію "я не на ібіці" і тут мене чекав правий боковий по дедуктивному методу. Треба сказати, що наявність вільного часу, недоцільно використовувати на черговий епізод "Аналізіруя ето.", треба більше гуляти. Отже вид з ями засмутив чорною дірою пильника правої піввісі через яку і пісялась ібіца маслом. Це було сумно, бо означало що сцепа буксувала не через витік масла. Позиція змінилася на "я над ібіцою", потім під ібіцою з коробкою на плечі, і в результаті коробка опинилася під гаражем. Огляд щеплення і маховика нічого не дав, сальник не тік, вижимний не клинив. Була куплена корзина, виміри виявили, що в старому просіли натискні пружини на скількісь там мм. Після заміни того всього, я зайняв позицію "я в ібіці", це було недовго, вона як завелася так і заглохла. Почався новий етап взаємин "заведи мене". Оскільки дівка інжекторна, і в процесі коітусу минули місяці, попередньо було замінено паливний фільтр і злито трохи пального, щоб не хапанула намулу з баку, пальне доречі було чистим (дивно). Купиши промивку в бак і карбклінер зайняв позицію - "я тебе туди/сюди". Мала подиміла і образилась. Я вирішив, що вона постаріла за той час, що ми разом і зазори в поршневій не сприяють палким стосункам, роки беруть своє. Аналітика гаражних гуру по тісним стосункам третього кільця, вказувала на застосування уайтспіриту, як найкращого палкого розскоксовувача ібіцних кілець.Для певності в якості прелюдії було використано вимірювання компресії, яке викликало в мене молодечий запал і фраза "нібуя собі" мимоволі вилетіла з моїх вуст в холодному гаражі, врешті ми були наодинці з ібіцою, і це був комплімент її гарячому іспанському серцю. В результаті уайтспірит пішов малювати браму, бо компресія перемогла.
Волею випадку втрутилась аналітика битих шмаровозів і бензолісорізів, яка вказувала на гімноякість пального, яке з часом втрачало легкі фракції перотворюючись на пиво без СО2. Після заміни напою мала одразу завелася і стала зразу п`яною, я нарешті зміг провести трохи часу в позиції "не вона мене", хоча це доволі мізерний відтинок часу в порівнянні з тим що вона зі мною робила... Думаю врешті час нам розлучатись, бо на мене образиться чешка Октавія і немолода, але ще по-японськи червоніюча Старлетка.