Розвал та сходження

Честно кажучи, у мене не було зайвих ілюзій щодо відповідності геометрії підвіски Доджа заводським параметрам. Адже чверть та зад приварені, задні колеса на фото з Копарту врозчепірку, а друзі, що дивилися авто у Києві, звернули мою увагу на те,  що обидва ексцентрики регулювання сходження викручені в один бік.

З іншого боку, жодних зауважень під час руху у мене до Челіка не було: їде прямо, а за бажанням і боком. Жодних зайвих звуків не було, комфорт, як для мене, приголомшливий, незважаючи на короткі пружини, в наявності яких у мене сумнівів не було. Лише кермо трошки вбік дивиться. 

Отже сьогодні поїхав до найкращого майстра розвалу/сходження у Одесі, з яким працюю вже багато років, щоб поправити кермо та дізнатись гірку правду. "Ідеал мені не потрібен, - кажу, - зроби, що можливо". 

І він зробив!

Спереду все взагалі було майже ідеально. Ці розбіжності у розвалі та касторі - заводські  показники для LX та LC платформ, про що я дізнався ще за часів володіння 300С та намагань налаштувати на ньому ідеальний фітмент. Отже, тут все, як було з заводу, крім того, що від'ємний розвал трошки більший за рахунок коротких пружин.

Ззаду несподівано все теж виявилось зовсім непогано. Була невеличка розбіжність у сходженні, яку прибрали, та більша у розвалі, якої на відміну від передку бути не повинно. Півгодини потому ми зменшили цю розбіжність з майже градуса до вісімнадцяти хвилин. В свою чергу, 18' - це просто пил, тож нема про що говорити. Сам не вірю, але щодо геометрії тачка близька до ідеалу!

До речі, про пружини. Нарешті отримав підтвердження тому, в чому одразу був впевнений. А саме - що Челенджер "стоїть на Айбахах". Американець дійсно встановив на Челік пружини Eibach Pro-Kit (#28111.140) із дропом 35 та 40 мм спереду та ззаду відповідно.

За це йому велика подяка, бо для мене це ніщо інше як позначка "+" у переліку першочергових доопрацювань.

Win-win начебто.