вітаю всіх.ситуація досить стандартна.відвалилася труба від глушника
.варити-марнування часу.фольга а не залізо)) в самій роботі по заміні теж нема ніяких складнощів,тому тут нема про що розпинатись.а ось транспортування глушника -окрема кумедна історія.машина залишилась на роботі,а я на велосіпеді поїхав на авторинок.купив,загорнув та прилампічив лямку із скоча і помалу,наче з кулеметом через плече,допхався додом.у.і давай вигадувати:як би їого позручніше ухватити щоб до роботи доперти)).приміряв в гітарний чохол-те що треба
!там і клямки як на рюкзаку,і він досить міцний.
от так я ,як герой фільма"відчайдушний" з незрозуміло з чим в гітарному кофрі доперся до свєї автівки.пореготали з цего з співробітниками донесхочу,ну а прилаштувати все на місце-пів години.
.
от така весела пригода з глушником))
усім позитиву!
Я у свій час трохи задовбався варити штатний шлушник. Тому зварив собі саморобний із сталі. Проїздив 3 роки і з ним продав автівку. Фабричні глушники нині з картону роблять(