Отже...машина на обліку
Треба рухатись додому
Але лячно, 4ре останніх роки авто практично не їздило, то хоч рідини треба поміняти і фільтри
Тому знаходимо СТО в Ужгороді що працює в неділю (Офіціал Мітсубіші), купляємо мастило в двигун, фільтр масляний, фільтр повітряний і приїжджаємо у призначений час
Проходимо роботи з заміни масла, ще раз оглядаємо днище на відутність корозії (її справді мінімум, бо машина варилась, хоч потім і стояла довго, тому дрібна є)
Заправляємо систему кондиціонування (була без фреону ще з часів останнього ремонта 4 ре роки тому)
І вирушаємо в карпати в чани щоб набратись сил перед довгою дорогою на практично невідомій по стану автівці
Ввечорі, повернувшись в готель на всесильні стяжки ремонтуємо педаль акселератора бо вона зламана
В дзеркалах спостерігаємо таку картину)
В праве трошки видно але теж, краще не дивитись і озирнутись зайвий раз)
До слова, кондиціонер після заправки пропрацював хвилин 20 і героїчно вмер підклинюючи ремінь (чи то це муфта - що навряд, бо вона реагувала на команду від клімата, чи компресор спіймав кліна бо його зібрали хз коли і хз хто і воно не вводилось в експлуатацію, а значить волога що там була осіла в трубках і гуляла ними доки не досягла поршнів компресора). Коротше вікна відчинені, музика не грає (бо підсилювачів і аудіоблоків нема жодного).
Але дістались)
Не дуже люблю писати щодо подорожей машиною, бо я кайфую від процеса їзди, тому в голову ідея взяти телефон і щось знімати не приходить)
І чистенькі їдемо в гаражик)
Тож почнемо з початку) З того що я бачу щодня і що мені не дуже подобається в цій машині
Тому за 2 000 грн було придбано витвір мистецтва)
І за годинку в гаражі
Плюсом докинув пластик під капотом якого не було
А....так, зовсім забув) Оновлено дзеркала)
Але ж вона харизматична)
Емоції - найцінніше що є в нашому житті)
Особливо дорест)