Вольвофілія прогресувала

Декілька днів підряд дозрівало розуміння що потрібна ще одна автівка - універсал, бензин, бажано на АКПП. 

Приїхав до сім'ї, і на сімейній нараді вирішено брати. Швидкий перегляд оголошеннь, формування бюджету, потім більш детальний аналіз того, що можна, відносно того, що хочеться.

Звузив коло пошуків до в40 першого покоління та в70 p2. Плюси в40 - ціна, плюси в70 - одна така машина в сім'ї вже є, а дві однакові машини легше обслуговувати. Спробував поспілкуватися з продавцями, але в Швеції на сайтах оголошень шведи зазвичай не вказують свій номер телефону, і процес координації з продавцем скатується до нудотної переписки. Але цей процес має іншу сторону медалі - зазвичай шведи цінують людей які не виносять їм мізки нудотним допитом про всі недоліки автівки, і швидким рішучим покупцям йдуть назустріч під час обговорення кінцевої ціни. 

За пів дня лише один продавець адекватно і жваво відреагував на мій інтерес до свого авто, і домовившись за перегляд, ми вирушили за 90 км до чудового міста Вестерос (привіт Гра престолів)))

Всю дорогу нас поливав дощ, але на момент огляду - зупинився, і дав нам чудову можливість оглянути авто без парасольки. 

Що ми маємо - Volvo v40 2003 року, 2.0 турбо на МКПП, 270 тисяч пробігу, один власник на протязі останніх 8 років, регулярні ТО з датами, пробігом та печатками але без переліку виконаних робіт. Непоганий салон, сівший АКБ, тому що авто стояло місяць. Непогана комплектація - круїз, клімат, робочий кондиціонер, підігрів сидінь і можливо дзеркал, і,що саме приємне - це все працює. А ще добра гума - літня, і зимня, правда обидва комплекти на залізяках.

Був і недолік - задній правий суппорт підклинив і стер колодку до метала, після чого поршень не дуже хотів повертатися назад. Фактично - постійно гальмуюче металом заднє праве колесо.

І трохи іржі. З моєї точки зору - абсолютно не критично, "треба брати".

Ми поторгувались, підписали папери, і вирушили в зворотній бік. 

По дорозі я заїхав в великий місцевий супермаркет, по типу нашого Епіцентру, і одним з приємних моментів цього супермаркету є велика наявність запчастин до Вольво - масла, фільтра, але я там придбав два задніх гальмівних диска та колодки) інколи я жартую, що в Швеції запчастини до Вольво можно придбати в продуктових магазинах. Звісно, це перебільшення, але зважаючи на те, що автомагазини рідко тримають великий асортимент запчастин в здебільшого працюють під замовлення, можливість щось купити "прямо зараз" - великий плюс до вибору саме Вольво у цій країні. 

 Дорога додому дошкуляла сильним дощем, але машина радувала стабільністю і тягою - двохлітровий турбо двигун на відносно легкій машині (порівняно з с80) - вдала комбінація. Навіть коли праве заднє колесо всю дорогу тре залізом колодок по диску. 

В порівнянні з s80 - авто тіснувате і в дрібницях відчувається що клас авто нижче. Немає підстаканників, не такий зручний підлокітник, не мультируль, склоочисники без регульованої паузи, немає заднього підлокітника, в сонцезахисних шторках лише одне дзеркало, в пасажира, і те без підсвітки. 

З іншого боку - комплектація дійсно доволі приємна, і немає відчуття що пересів в щось дуже дешеве. Автомобіль комфортний, підвіска збалансована, м'яка, але керованість чудова. Менша вага відчувається у поворотах. 

Про роботу з гальмами розповім у наступному дописі. Так само трохи пізніше розповім про Bluetooth в штатну магнітолу, яку сьогодні вже інсталював)