Мав нагоду зʼїздити в Карпати на відпочинок 14-19 серпня. За кермом свого автомобіля їхав у подорож вперше - мріяв про це з дитинства, і не дарма! Це непорівняно краще, ніж їздити у великі подорожі автобусом чи потягом, адже ти отримуєш повну свободу дій!
Виїжджав о сьомій ранку по даному маршруту:
Я довірився Гуглу, але впевнений що є набагато кращий варіант... але все по порядку. З Вінниці до Ярмолинців траса була шикарна, машин було мало, йшов 120-150, при цьому розхід був 7.3 літри з періодично увімкненим кліматом - думав буде більше, приємно здивувався (в місті в мене в середньому 13).
Починаючи від Ярмолинців і десь до Чорткова дорога була мʼяко кажучи погана, швидше 80 км/год розганявся рідко, і додаткові сумніви в правильності вибору маршруту давало те, що зустріти когось на цій трасі раз в 15 хвилин - то було щастя.
Хоча в цьому була своя романтика: їдеш по якихось забутих місцях, де мало хто живе, під кантрі музику, і насолоджуєшся. Моя дівчина навіть висувалася з люку на ходу, дуже забавно)
Далі знову була файна траса. В цілому дорога далася легко - впоралися за 7 годин, враховуючи три зупинки, які були для перекусів та розглядання краєвидів.
А ось так я був "завантажений":
В самих Карпатах час був проведений незабутньо та дуже активно. Шкода що не можна додавати відео.
В день приїзду сходили до Нарінецького водоспаду та водоспаду Гук.
На другий день піднімалися на гору Хомʼяк (6 годин часу, 13.5 км пішки вверх та вниз разом)
На третій день каталися на УАЗі з відкритим верхом по бездоріжжю в горах - спочатку на полонину, а потім до гойдалки, біля якої маленьке озерце.
На четвертий день відпочивали в номері, а потім купалися в Чемегівському каньйоні.
В передостанній день подорожі їздили до полонини Перці, перевернутого будинку та Буковелю, трохи поностальгувати за лижами.
Також не можу не розповісти про шикарну дорогу від Татарова до Верховини, більшу частину якої складають серпантини з новою дорогою, на якій асфальт ще чорного кольору. Це були просто неймовірні відчуття від керування авто - постійні повороти, підйоми та спуски. Динаміка та керованість Аккорда розкрилися передімною на новому рівні.
В суботу зранку зібралися, поснідали, швиденько заїхали на мийку та виїхали назад на Вінницю по тому самому маршруту.
Доїхали за 6 годин, робив лише одну зупинку. Загалом пробіг за поїздку склав 1015 км - це для мене рекорд, бо я за рік наїжджаю не більше 6 тисяч))
До речі, за всю поїздку не зловив жодного штрафа, але вже в самісінькому кінці, в Якушинцях, завтикав і потрапив на фотосесію.
Сам Аккорд показав себе дуже класно на такій дистанції: потужності вистачало з головою, гальма відпрацьовували на славу, підвіска комфортна, кліренсу та місця достатньо, сидіння зручні та є всі необхідні опції. Рекомендую.
Дякую за увагу та бажаю гарного відпочинку!
Але у мене вийшло загалом 3000 км, і за кермом цієї машини кайф)