Тернистий шлях до прошивки через ГБО

Народна мудрість вчить нас, що скупий платить двічі, лінивий тричі, а бовдур все життя. У свої 38 років я часто суміщаю всі три категорії, сподіваюся що життя мені вистачить на те, щоб перевчитися. Моя автівка харчується переважно пропан-бутаном, а заводські карті впорску та запалювання підлаштовані під 87 бензин за AKI (майже наш А-92). При роботі на газі я доволі сильно відчував втрату обертального моменту, тому стало очевідно, що необхідно якимось чином збільшити кут випередження запалювання. Тут у мене було одразу два варіанти: правильний і дорогий, і компромісний та дешевий. Правильний варіант - прошивка ЕБУ двигуна автівки під бензин RON-100, дешевий - встановлення варіатора кута запалювання, який буде робити випередження більшим тільки під час роботи на ГБО. Прилад підключаєтся у розріз штатного проводіння до датчику положення колінвалу та видає на ЕБУ змінений сигнал з затримкою, таким чином зміщуючи кут запалення. На минулій автівці я мав позитивний досвід використання українського варіатору Microluch, але на Мустанг захотів спробувати польський STAG TAP-03/1 через його функцію автоадаптації - побудови трьовимірної карти зміни кута запалювання в залежності від частоти обертів та навантаження. Придбав варіатор на prom.ua та самотужки встановив і підключив.

Одразу після встановлення я відчув значне змільшення обертального моменту по всьому диапазону роботи двигуна, особливо на низах. Машина почала їхати ще краще, ніж на бензині, і моїм радощам не було меж! Так було два роки, аж поки одного дня на трасі на швидкості близько 120 км/год двигун просто заглох, залишивши мене без підсилювача карма та гальм з дружиною і донькою у салоні. Зупинивши машину на узбіччі, я почав розбиратися. Заводитися двигун відмовлявся, тож я відкрив капот і почав подумки шукати ймовірну причину. Роздивившись під капотом і на знайшовши ніяких візуальних натяків, я вирішив спробувати відключити варіатор, вийнявши з нього запобіжник. після цього двигун завівся. Я не хотів вірити у те, що варіатор зламався, і знову запустив його, вклавши запобіжник на місце. Варіатор ожив, я подумав "пронесло" і рушив далі. Ця історія повторювалася ще двічі протягом тижня, і за третім разом я здався. Бачати перелякане обличчя дружини і гнівний докірливий погляд доньки було вище моїх сил, тож я відключив варіатор for good і твердо для себе вирішив, що треба шукати шлях до прошивки. Шлях мені здавався дуже простим і зрозумілим: придбати програматор SCT X4 від BAMA на americanmuscle.com з відповідною прошивкою для RON 100 та зажити довго і щасливо. Але, як це часто буває у житті, прості рішення здаються простими тільки тоді, коли ти не доходиш до їх реалізації.

Моя автівка дісталася мені вже без каталізаторів та задніх датчиків кисню. При цьому ніяких помилок, що засвідчували б відсутність датчиків, у мене не було. Ба більше, при перегляді статусу датчиків через OBD їх статус не відображався, що говорило про те, що до мене хтось їх відключив у прошивці ЕБУ. Надії на те, що у мене зашита якась performance версія не було через тупу реакцію на педаль акселератора. Я розумів, що про відсутність каталізаторів та задніх лямбда зондів треба буде сказати під час замовлення прошивки, щоб їх програмно відключили. Але виявилося, що майже всі поважні і не дуже американські тюнери припинили це робити ще кілька років тому через зміни у законодавстві США. Я написав листи з запитами стосовно відключення датчиків кисню у BAMA, Ortiz Performance та 5 Star Tuning, всі відповіли одностайно "ні". Тоді я вирішив написати листа одному відомому у світі 4.6 3V тюнеру Lito (Manuel Pazo), що мешкає у Венесуелі. На моє здивування він швидко відповив, і навіть запитав, як там у нас справи. Я йому коротко розповів про війну, після чого наше з ним листування зупинилося. Не знаю у чому була причина, сподіваюся, що він потайки не вболіває за путлєра і підорашу, бо тоді на нього чекає розчарування сього його життя.

Зазнавши тотальних невдач у своїх спробах виклянчити прошивку без задніх датчиків кисню всюди, де тільки можна (як мені здавалося), я знову повернувся на americanmuscle.com з думкою купити програматор з прошивкою і заклеїти значок check engine на щитку. У той момент на сайті якраз була знижка на програматори від SCT, що ще більше мене мотивувало скоритися долі і вступити до клубу прошитих BAMA Мустангів. Аж раптом я звернув увагу на набір "програматор+прошивка Brenspeed", який теж продавався з помітною знижкою. За весь час своїх пошуків правди у інтернеті я читав про Brenspeed дуже багато позитивних відгуків, чого не скажеш про BAMA. Різниця у ціні на americanmuscle.com та власне brenspeed.com була дуже суттєвою, тому я вирішив перестрахуватися і написав листа до Brenspeed з запитом стосовно різниці у ціні, та не дочекавшись відповіді за кілька днів наважився написати приватне повідомлення до їх акаунту у Instagram. На моє здивування буквально за 5 хв. я отримав відповідь і пораду купити прошивку на їх офіційному сайті, щоб у майбутньому отримати можливість безкоштовних ревізій. Тоді я запитав, чи зможуть вони відключити у прошивці задні датчики кисню та зауважив, що я з України. У відповідь на своє питання я отримав їхнє: "На вас же напала параша, ви як там?" Я розповів про війну, про те, як багато людей загинуло, як безліч сімей залишилися без житла, як бізнес у режимі виживання намагався втриматися на генераторах взимку, як завдяки підтримці світової спільноти і особливо США наші військові дають відсіч путлєру та його підорашникам. Як виявилося, акаунт Brenspeed у Instagram веде особисто Брент - власник компанії. Не знаю, що саме вплинуло на його реакцію, чи то те, що я з України, чи моя розповідь про нашу дійсність, але він запропонував мені значущу знижку на програматор зі своєю прошивкою та погодився деактивувати задні датчики кисню. Виглядало це, як милостиня жебраку, але я не був проти, тим паче, що купувати набір за повну вартість не мав наміру і можливості. Вже наступного дня Брент відправив посилку за вказаною мною адресою. Натомість за надану знижку він попросив мене за нагоди сфотографувати Мустанг на фоні спаленого москальського танку і надіслати йому на пам'ять. Приємно, що в ставлені до русні наші світогляди збігаються.

Приблизно за два тижні я отримав посилку, у якій окрім власне програматора з залитою прошивкою були ще дві фірмові футболки, біла фірмова наклейка на лобове скло, дві невеличкі наклейки, фірмовий брелок для ключів та тримач для баночного пива.

Донька навіть не дала зробити фото всього цього мерчу, а одразу забрала собі. Тож мені залишилася лише коробка з пристроєм. Наступного дня ми разом пішли до машини заливати прошивку.

Сам процес прошивки дуже простий. Перед влесне прошивкою програматор сам робить резервну копію заводської програми з ЕБУ для можливості відкату назад.

Прошивка пройшла вдало, двигун запустився, але оскільки у мене в баку був 95й бензин, я вирішив не ризикувати і поїхав до заправки на газі. Ще при прогріві на бензині я перевірив паливні корекції, суміш була навіть трохи багатою. До цього у мене суміш була з ухилом у бідну, і я ніяк не міг це побороти. Доїхавши до заправки я залив трохи бензину А-100 та рушив на ньому до тещі у село, продовжуючи моніторити паливні корекції на ходу. Переконавшись, що суміш і на ходу хилиться у "багату" сторону, я переключився на газ і включив авто адаптацію по корекціях у нуль.

Сказати, що машина стала краще їхати - не сказати нічого! Окрім миттєвої реакції на педаль акселератора також "прокинулася" трансмісія - змінилися точки перемикання передач та швидкість перемикання, налаштування блокування гідротрансформатора. Коротше кажучи, Мустанг став вести себе, як справжній псевдо спортивний автомобіль, таким чином він повинен був бути налаштований з заводу. В'ялість на газі теж зникла, значно виріс обертальний момент по всьому робочому диапазону двигуна. До цього з варіатором випередження запалювання у деяких режимах було збільшене до 7 градусів, а після прошивки по відчуттям стало ще раніше.

Вже на під'їзді до села я відчув легке "потроювання". Заїхавши на подвір'я я вже чітко розумів, що з двигуном щось не те, адже його почало підтрушувати, було чути, ніби один циліндр працює з перебоями. Помилок при цьому ніяких не було, що мене здивувало. Оскільки проблема спостерігалася як на бензині, так і на газі, я вирішив почати з простого і перевірити систему запалювання. При вимиканні катушок кожного циліндру робота двигуна змінювалася, це мене порадувало. Тоді я вирішив зануритись глибше і викрутити свічки. До цього я нікого їх не виймав на Мустангу, попередній власник казав, що замінив їх на оригінальні під час встановлення ГБО. І тут мені пощастило витягнути справжню золоту рибку, якої ще інтернет не бачив. Продовження історії буде вже у наступньому дописі.