Хоча вже й пройшло кілька місяців після відпустки, але з огляду на сумні дні і наближення зими хочеться дещо згадати відпустку, може комусь від того стане веселіше.
Отже минулий рік видався відносно важким для мене, і дружина ходила на курси підвищення кваліфікації, тому відпустку спланувати заздалегідь ми не могли … Як тільки стали відомі якісь дати то ми одразу визначились з бюджетом і забронювали житло. Отже їдемо в Болгарію )) ціни в Україні не радували, плюс хотілось якихось умов і після невеликої калькуляції стало зрозуміло що ціни в Болгарії приблизно рівні цінам в Затоці в Україні, але умови багато ліпші, як це не прикро. До того ж море значно чистіше і саме містечко (Обзор) є значно цікавіше і різноманітніше. Відстань також приблизно рівна — Львів-Житомир-Сквира-Одеса-Затока = 980км, а Львів-Чернівці-Бузеу-Сілістра-Обзор = 1050км. А також хотів здійснити ще одну свою мрію … але про неї пізніше )).
Отже відпустка наша почалась 19го серпня, запакувавши сім'ю і речі в Гранд Сценіка ми вирушили у відпустку …
Загалом мені дуже подобаються автоподорожі, і дорога для мене також частина відпочинку. Тому відстань в 1000км чи навіть в 1300км мені в радість, звісно втомлююсь, але усе одно в радість.
Так як пишу в авторозділі а не в блозі то трішки технічних деталей )) до Чернівців долетіли відносно швидно (Львів-Франківськ дорога зроблена ще минулого року, інтенсивно роблять дороги від Франківська до Калуша і далі, проте поки без розмітки тому вважайте вночі аби на повороті не вилетіти з дороги) і з розходом в 5л/100км. Скажу одразу що їхав в 80-110км/год, у відносно "дозволеному" режимі. Кордон пройшли відносно швидко — за 1.5 години. Румунські дороги хоч і гарної якості але в містах обмеження 50км/год а за містом 90, багато сіл і мало заміської дороги. тому середній розхід виріс, і на момент прибуття в Обзор становив 5.2л/100км.
Кордон між Болгарією і Румунією цього разу вирішив перетнути в Сілістрі (паромна переправа). Тут кілька нюансів … паром раджу вибирати другий той який більший і перевозить в тому числі фури, бере з 8-9 фур і зо 15 легкових машин. там Ви платите одразу в касу і ніхто вас не намагається обдурити чи взяти гроші "наліво".
Знаходиться він трішки далі (з 500м) ніж менший паром (по суті платформу яку штовхає буксир) оплата в леях і готівкою тому запасіться кешем заздалегідь. Леї можна купити в обмінці на заправках в Україні перед кордоном, що я і зробив. Отже переправились ми через річку і встрягли в чергу на кордоні Румунія-Болгарія. простояли 1.5год на спеці. але кондюк спасав )).
Тут я напевно вставлю невеличку ремарку що до віньєток. Румунську віньєтку купував через інтернет і роздрукував квитанцію що прийшла на електронну пошту. а Болгарську треба купувати одразу на кордоні бо далі їх банально не продають. і не забуваємо поклеїти болгарську віньєтку.
Обзор … гарне тихе (відносно) містечко з безліччю готелів різного ґатунку, на різний бюджет. скажімо так від 20долірв за ніч на двох. Ми жили в дворівневих апартаментах з двома окремими кімнатами і кухнею з двома санвузлами і трьома балконами за 62євро на 4х на ніч, хочу зауважити що це сам пік сезону — кінець серпня! тому ціну вважаю цілком адекватною. Чим мені подобається Обзор — так це повною інфраструктурою (базарчик, супермаркет, парк, сцена для виступів, безліч хороших кафе, барів і просто місць де можна купити щось смачненьке), хорошим пляжем шириною 20-40м, алеєю вздовж пляжу, і звичайно морем … Море в Обзорі доволі чисте як на чорне море, видимість сягає мінімум 1.5м … я можу чітко бачити дно (з крабами) з висоти свого зросту коли заходжу більш ніж на 1.5м глибини. Також Обзор подобається лагідною погодою 20-24 вночі і 28-32 вдень як в кінці червня так і в серпні. і повною відсутністю комарів )). Наприклад в Сонячному березі що за 60км нижче вже більш спекотно.
Отже Обзор … ми були тут 9 ночей . за цей час з'їздили в Варну в дельфінарій (не раджу, дорого, шоу ніяке і шалені черги . стояли 1.5 години за квитком а потім ще 20хв аби зайти в зал). Прогулялись по центральній алеї до моря і поїхали назад в тихий і привітний Обзор. Варна нам не сподобалась, метушливе і дороге місто.
Були вдруге в Несебрі (старе місто), цього разу ввечорі. Несебр як завжди гарний як вдень так і ввечорі. але також і наповнений туристами і лавками з різним крамом що продається абсолютно всюди.
І от настав час другої частини нашої подорожі якої я чекам не менше, а може навіть і більше ніж першої. Трансільванія … це північна частина Румунії, яку здавна заселяли сакси (німці) які привнесли в румунську історію багато свого бачення і устрою. Виселившись з готелю в Обзорі ми з раненьку (десь о 9й годині) вирушили в сторону Сілістри, там за 1.5 години пройшли кордон і опинились в Румунії. Виїхали на автобан що веде до Бухареста а потім через Сінаю в Брашов. Об’їзна Бухареста досить навантажена і вузька дорога (по одній смузі в кожному напрямку) в постійних корках. Проте її намагаються розширити. Далі ділянка автобану і нарешті гори … Щоправда я був вражений так як практично весь перевал був в суцільній тягнучці з швидкістю руху приблизно 30-40км/год.
Хочу відмітити суттєву різницю між Болгарією і Румунією … Румунія (навіть південні регіони) більш багатша за Болгарію, практично всі поля засіяні села більш охайні. Міста також. Північний регіон (Трансільванія і суміжні) ще більш розвинені і охайні, особливо гірські і пригірські райони, вони дуже подібні до альпійської Італії (ну принаймні ті що ми проїжджали )) )
Отже ми в Брашові … це дуже затишне місто що прямо виринає з поміж гір якщо їхати зі сторони Сінаї. Має чудову центральну частину з дуже гарною архітектурою, гарними соборами, пагорбом в самому центрі з літерами а-ля Hollywood )) Мені місто дуже сподобалось, нічим не гірше за Львів в якому я живу. В Брашові ми були 3 ночі, з’їздили в два замки (Бран і Рашнов), вдосталь нагулялись по вуличкам Брашова, піднімались фунікулером на гору, фоткались біля літер )) Шкода що ми не попали в замок Пелєш в Сінаї …він банально в понеділок був закритий, а у вівторок ми вирішили осягнути два замки а не один. Тому Замок Пєлєш – ми до тебе ще обов’язково відвідаємо.
Після третьої ночі настав час здійснення мрій )) Ви вже певно зогадались що мова йде про Трансфагараш. Я дуже багато чув про цю дорогу і багато бачив фоток як авторських так і з інтернета. Багато розписувати не буду – однозначно раджу проїхатись бодай раз по цій дорозі. Ви напевне не пошкодуєте! Плануйте на цю дорогу практично цілий день. Ми були і на дамбі Відрару і на самих серпантинах Трансфагараша. Після цього зробивши зупинку в Subway недалеко від Сібіу поїхали через Турду (а там доречі соляні шахти є в які ми обов’язково ввернемось в майбутньому) до українського кордону в Халмеу, там пройшли кордон за 20хв і через Мукачево далі на Львів і 5годині ранку були вже вдома ))
І знову кілька слів для технічного наповнення )) розхід палива після серпантинів Трансфагараша і не тільки (а в той день ми три рази перетинали Карпати) склав 5.8 л/100км. Коробка автомат на гірських серпантинах показала себе тільки з самої ліпшої сторони вчасно і чітко включаючі саме ту передачу яку треба. Моторчика на 110коней також цілком достатньо аби не відчувати себе ніяково на гірських дорогах, хоча завжди хочеться більшого )). Багажник великого сценіка порадував місткістю і навіть не був повністю забитий. Авто показало що дальні поїздки на ньому проходять легко і невимушено.
Кому цікавий повний бюджет поїздки то він складає 1500Є на все включно з харчуванням (харчувались ми в кафе), проживанням, розвагами і паливом. Шопінг сюда не включаємо, бо у кожного він різний, або взагалі відсутній.
Всім гарних подорожей і здійснення хоч і маленьких але мрій ))
ЗІ: перебуваючі в Болгарії зустріли і відмітили День Незалежності України.