Невеличкий кузовний ремонт

Навесні під час огляду стану кузову з "ями" було виявлено очаги корозії під водійським сидінням. Це навело на роздуми о швидкоплинності буття). 
Йшов час, а нічого не змінювалося. Як потепліло почав шукати сварщика, який міг би допомогти, але був неприємно здивований. Час зараз не простий, спеціалістів залишилось мало, а ціни істотно підросли. Записи на 3-4 місяці вперед та і віддавати автівку й залишатися без коліс не було бажання. 
Завжди було бажання мати в майстерні полуавтомат, а тут сам Бог велів що треба придбати. Спочатку думав придбати саму дешевшу сварку (edon 257), але засумнівався, все ж таки вона сама дешевша. Тому придбав собі бюджетну сварку для майстерні Vitals Master 1400 sn mini. Також на перший час поки взяв флюсову проволоку, в майбутньому планую балон з редуктором.

Потренувавшись на шматках металу пару днів вирішив різати дно. 
В перший день розібрав салон та пару годин пішло на знімання заводської віброізоляції.

Перед очима зʼявилася така картина

Довелося розчинником прибрати залишки

Трохи праці з болгаркою і ми маємо автівку як у "флінстонів"

Для латки обрав холодильник "Зіл", до мене він потрапив вже у вигляді дверей та верхньої кришки, доволі міцний метал (1-1.2мм).

Зачистив від іржі, вона була поверхнева, під нею біла фарба. Після пройшовся перетворювачем з цинком, доволі агресивна штука, гризе швидко. Та за допомогою шліфмашинки зняв залишки перетворювача та обезжирив розчинювачем.

Зайняло чимало часу ще підгонка майбутньої латки під місце, щоб усі кути співпадали. А це після кожної примірки подорож від авто до столу та назад, Таке собі задоволення.

Прихвативши на сварні клепки день добіжав до кінця, а це каже про те що потрібно прикручувати сидіння, пас безпеки та їхати додому спати. Прихвачував через 5-6см через отвору заздалегідь насверлені в латці.

Наступний день почався не з кави, а з розборки салону для продовження сварних робіт.

Добавив отворів, щоб були з кроком 2.5-3см проварив все це діло. Також добавив невеликий шматок вгорі під важілем акселератору.

Без газу крапки виходили не дуже привабливої форми, а може це брак досвіду, але було дуже надійно та без пропалів металу. Робота ускладнювалась тим, що варив з салону та метал прожарювало на зовню та треба було швидко бігати в "яму" та гасити вогонь від обгарання заводської обробки "антікор" дна за допомогою пляшки з водою та діркою в пробці) . Цікаво було напевно спостерігати з боку).

Іншим кроком це було підготовка поверхні для фарбувальних робіт.

Спочатку наніс кузовний герметик "Крокоділ" попередньо знежиривши поверхню та пропилососивши нове "корито". Наносив широко (4-5см) на шви та зварні клепки щоб додатково ізолювати від доступу кисню. Наступним кроком загрунтував поверхню грунтовкою виробника Motip, непоганий грунт, якісний та зафарбував фарбою того ж виробника, тільки кольором чорний мат.

Навколо отвору зливу води де була корозія добре зачистив та протравив перетворювачем, там була поверхнева іржа яка знялася шліфувальною машинкою, але все одно протравлював для посилення ефекту. Також позбавився від залишків корозії на стику внутрішньої частини порогу та стику підлоги зсередини. Усю цю кашу після повного висихання закатав шматком цільним каучукової віброізоляції 2мм для додаткового захисту та позбавлення шуму, бо це остання частина підлоги яка була не оброблена.

Також пустилася в той день потужна злива з градом, але це не заважало мені збирати салон до купи. Це утеплювач, ковролін, сидіння, пластик. Усі болти попередньо обробив мідним мастилом, щоб не було в майбутньому проблем з відкручуванням сидінь та ременів. Бо закладні гайки мають звичку відриватися ( бо присрані, вибачаюся за французську, на чесне слово).

P.S.: Вцілому на роботу пішло два повних дні. Залишилося тільки обробити поверхню знизу, але я планую обідрати хочаб ліву частину днища та обробити якоюсь мастикою, але треба перепочити пару днів.