Про Suzuki Grand Vitara вiд журналу Автоцентр

Зовні Suzuki Grand Vitara – типовий «паркетник», хоча насправді вигідно відрізняється від них. І у цьому його головна «фішка».

Suzuki Grand Vitara 2005–2008 р. в. від $6 500 до $14 000

За сучасними мірками, Suzuki Grand Vitara – модель літня. Вона з’явилася шість років тому і випускається досі. Через три роки з моменту вистави машина зазнала модернізації, в ході якої зробили косметичні зміни і стали застосовувати нові двигуни. Більшість авто на вторинному ринку – дорестайлінгові версії. Саме про них ми й поговоримо.

Їздити приємніше

У цьому поколінні Grand Vitara виробники відійшли від класичних канонів створення автомобілів для бездоріжжя – кузов, що несе з інтегрованою рамою, а задня підвіска – незалежна. Обізнані автомобілісти стверджують, що їздити на цій Grand Vitara набагато приємніше, ніж на попередниці.

Серйозних претензій до корозійної стійкості цієї моделі немає. На відміну від незграбної зовнішності Grand Vitara багато деталей салону – більш округлих форм (див. фото). Усередині зможуть зручно розміститися п’ять членів екіпажу. Претензій до оглядовості немає, а до шумоізоляції та якості обробки їх можна пред’явити. Так, на низьких передачах в салоні чується підвивання трансмісії, а на високих оборотах пісня мотора. Приємний на вигляд пластик обробки на дотик виявляється жорстким, і згодом дверні карти можуть поскрипувати.

При проїзді нерівностей іноді деренчать спинки задніх сидінь, що регулюються.

Салон ненудний – «окільцьовані» колодязі щитка приладів, такі ж круглі елементи деталей, зручне 3-спицеве кермо. Але є претензії до якості.

На задньому сидінні легко помістяться троє людей. Запасу місця над головою та до спинок передніх крісел вистачить навіть високим людям. Зручність посадки підвищують майже рівну підлогу і кут нахилу спинки, що регулюється.

Винен каталізатор

Наймасовіший агрегат Grand Vitara – 2,0 л. Він слабенький для півторатонної машини – навіть з “механікою” розгін до “сотні” займає 12,5 с, до того ж витрачає близько 15 л палива в місті. Мотористи відзначили, що у любителів швидкої їзди після 100 тис. км. ці двигуни можуть «під’їдати» масло, при цьому споживання 1-2 л на 10 тис. км. вважається допустимим. У цьому двигуні відзначені проблеми з каталізаторами – тому на щитку приладів загоряється Check engine. Втім, на роботі двигуна це не позначається – він працює так само рівно, не перевитрачує паливо і не знижує динаміку. Оскільки новий каталізатор коштує близько 8 тис. грн., деякі власники просто заплющують очі на цю проблему. ГРМ у всіх моторах приводиться в дію довговічним металевим ланцюгом. У 2,0-літрових агрегатах відмічені випадки заміни гідронатягувача та ланцюга. Причина – через несвоєчасну заміну масла або застосування неякісного мастила стає непридатним натягувач, що призводить до розтягування ланцюга.

Найбільш вдалим називають двигун V6 2,7 л. Він тяговіт і навіть з АКП забезпечує пристойну динаміку – близько 9,7 с до 100 км/год. До того ж, такий двигун безпроблемний. Хоча й рідкісний бензиновий мотор 1,6 л особливих нарікань не викликає. До речі, він єдиний із усіх агрегатів оснащений системою зміни фаз газорозподілу VVTI. На всіх двигунах застосовуються індивідуальні котушки запалювання та свічки з іридієвими наконечниками. Ці системи працюють без проблем, а свічки можна використовувати і звичайні. Головки блоків циліндрів не оснащені гідрокомпенсаторами, і за заводськими вимогами кожні 40 тис. км рекомендується проводити перевірку теплових зазорів клапанів. Однак на практиці регулювання клапанів не завжди потрібне навіть при пробігу 100 тис. км. Близько 100 тис. км служить ремінь приводу навісного обладнання, а натягувач – ще довше.

Під «паркетною» зовнішністю Grand Vitara ховається компактний всюдихід – прохідність цієї моделі набагато краща, ніж у більшості конкурентів. Саме за цю якість її й обирають автомобілісти.

Трансмісія 4х4 управляється перемикачем: N (“нейтралка” в “роздаванні” для буксирування), 4H (штатний режим), 4H Lock (блокування центрального “диффа”), 4L Lock (заблокований центральний “дифф” + знижувальна).

Оманлива зовнішність

Під «паркетною» зовнішністю Grand Vitara ховається компактний всюдихід – прохідність цієї моделі набагато краща, ніж у більшості конкурентів. У “японця” – постійний повний привід. Несиметричний механічний диференціал ділить момент, що крутить, від двигуна в пропорції 47:53 з пріоритетом на задок. При необхідності за допомогою кнопки на торпедо можна заблокувати міжосьовий “дифф”, а якщо і цього буде мало – задіяти знижувальну передачу. На дорогих версіях, оснащених протибуксівною системою, міжколісні блокування імітує електроніка. Чи багато знайдеться сучасних SUV із таким арсеналом?

При безграмотній експлуатації можливі проблеми з повнопривідною трансмісією. Довгий рух твердими дорогами із заблокованим центральним «диффом» призводить до перегріву муфти в «роздаванні», внаслідок чого втрачають герметичність сальники хвостовиків переднього та заднього карданних валів. Любителям підкорювати водні перешкоди слід знати – сапун переднього мосту Grand Vitara дуже короткий. Тому всередину мосту може потрапити вода і вивести цей вузол з ладу. Фахівці радять замінити сапун аналогічною довшою деталлю від Grand Vitara XL-7.

Автомобіль оснащувався МКП та АКП. Найбільш поширені версії з “автоматом”. Цей агрегат виявився надійним. Його обслуговування полягає у заміні олії разом із фільтром кожні 160 тис. км.

Проблема «механіки» на авто, випущених до 2007 року, – шумна робота на 1-й та 2-й передачах. Пізніше шестерні цих передач доопрацювали, і ця неприємна особливість зникла. Втім, за словами механіків, вона ні на що не впливає, лише створює дискомфорт. Олія в МКП та мостах змінюється кожні 45 тис. км.

Як правило, усі Grand Vitara оснащені бензиновими силовими агрегатами (дизельні зустрічаються дуже рідко). Найпоширеніший двигун – 2,0 л.

Обсяг вантажного відсіку середній у порівнянні з деякими конкурентами, натомість вантажопідйомність – одна з найбільших: 565 кг. Двері, що відкриваються з амортизаційною опорою убік, вимагає багато місця на парковці.

В Україні 3-дверні Grand Vitara зустрічаються рідко – вони менш практичні та оснащувалися лише найменш потужним двигуном – бензиновим 1,6 л (106 л. с.).

Кузова відрізняються гарною корозійною стійкістю, хоча одне слабке місце все ж таки є.

Пам’ятайте про розвал!

Ходова Grand Vitara в міру жорстка і досить енергоємна – на ній цілком комфортно рухатися як асфальтовими дорогами, так і бездоріжжям. Обидві підвіски незалежні: передня – типу McPherson зі стабілізатором поперечної стійкості, задня – «багатоважіль» (чотири важелі на бік).

На наших дорогах підвіска зарекомендувала себе довговічною. У передку частіше (загалом кожні 30 тис. км) доведеться міняти втулки стабілізатора. До 100–120 тис. км стають непридатними задні сайлент-блоки передніх важелів. А кульові опори та передні «гумки» передніх важелів здатні прослужити понад 200 тис. км. Фірмові «кульові» та задні сайлент-блоки поставляються разом із важелями, хоча у «неоригіналі» їх можна придбати окремо.

Задня «багатоважіль» також здатна пробігти понад 200 тис. км. Раніше можуть потурбувати лише сайлент-блоки розвальних важелів – якщо хоча б раз на 30 тис. км не регулювати розвал задніх коліс, ексцентрикові болти до 100 тис. км намертво «закисають» та їх доводиться зрізати «болгаркою».

Кермо управління оснащене ГУР. На версіях, випущених до 2007 року, відмічені проблеми з радіатором охолодження цієї системи – через наші солоні зимові дороги він втрачав герметичність. Пізніше цей вузол модернізували і ліквідували проблему. Рульові тяги служать майже 200 тис. км, а наконечники ще довше.

Слабкі місця автомобіля

Гумові ущільнювачі задніх дверей згодом протирають на арках фарбу до металу, і він починає іржавіти.

На авто перших років випуску (2005-2006) відзначені проблеми з фірмовим CD-програвачем – у ньому застрягали диски (найчастіше, коли застосовувалися неякісні).

Слабкі місця ходової – втулки стабілізатора та опорні подушки передніх стійок машин до 2006р.

Задні барабанні гальма періодично потребують профілактичного очищення – сигналом до цього стане характерний скрип.

Дороги не потрібні

Grand Vitara вигідно відрізняється від численних конкурентів – її позашляхові якості набагато вище. По суті, ця модель займає нішу між рядовими “паркетниками” та повноцінними позашляховиками – прохідність у неї дуже хороша! Саме за цю якість її і вибирають люди, яким потрібен універсальний автомобіль, щоб можна було легко та зручно їздити як асфальтовими дорогами, так і за їх межами. Загалом ця машина надійна, багато її «дитячих хвороб» вже усунуто.