Привіт Вольво, або новий член сім'ї

Як завжди - починаємо згадувати по фото. Галерея а телефоні підказує, що ці фото буди зроблені 16 березня. В цей день с80 переїхала до мене і я почав її відмивати. Скільки вона стояла? Мінімум пів року. Може рік. 

З недоліків - гниле переднє крило, трохи корозії на дверях, салон не порваний (вміли тоді робити салони, 370 тисяч пробігу, а жоден шов не розійшовся) але шкіра втратила приємний вигляд. На кришці багажника вздулась фарба. До речі - і капот, і багажник тут з алюмінію.

Всі вікна - триплекс. Приємно здивували шведи, не очікував. Праве дзеркало розбите, гума лиса, АКБ доживає "на чесному слові". Кондиціонер не працює, все інше - в принципі норма. Окрім гальм. Гальмівні диски дуже ржаві, машину сильно тягне вбік при гальмуванні. Але зубів боятися - в рот не давати. Я людина авантюрна, а тут такий конструктор лего. "А чого ж мені боятись? Ліс я знаю, с@кс люблю"(с) Червонашапочка.

Що ми робимо перш за все? Миємо. 

А потім оцінюємо наскільки сильно ми вляпались.

Мотор приємно здивував своєї тягою. Рядна п'ятірка і звучить приємно, і їде приємно.

Салон - комбінована шкіра. 

Далі чекаємо донора, але про це уже а наступному дописі