Як вже писав в біографії моєї Аудюхи, салон її був зібраний з двох машин. Ось у цьому записі хочу показати трішки фоточок з того як це було.
Все почалося з того, як я побачив явно покинуту А4-ту на парківці біля універу, зазирнувши в салон я побачив що він у доволі гарному стані. Від тоді проходивши повз неї мене не залишала думка знайти її власника та викупити її як донора для Аґнєшки.
І ось зимою я вирішив залишити записку під двірниками з номером телефону і моїми намірами. Шанси були чесно кажучи мізерні, але тут за кілька днів до мене подзвонили і ТАК це був власник цієї срібної Ауді. Він погодився мені її продати за тисячу злотих! Це була моя маленька перемога. Далі я зачекав на весну і разом з батьком пригнали її додому.
Обидві машини були на подвірʼї мені залишилося тільки чекати до теплішої погоди. І ось в травні я почав їх розбирати, ось пару фоток як це було:
На жаль більше не фотографував і не маю фоток вже зібраного салону, але тим не менш що було зроблено:
- Переклеєнй дах;
- Поміняний і обслужений люк, який в мене був не робочий;
- Підклеєна торпеда;
- Поміняний і вичищений килим;
- Руль;
- Оригінальне радіо Audi Delta CC та проводка з динаміками Nokia;
- Сидіння передні та задні;
- Диски, в мене були штампи раніше;
І ще багато різних дрібниць були в ній поміняні. В машині весь час щось доробляється, міняється і покращується. Буду старатися за все цікаве писати в її БЖ.
Ось така моя перша машина(навіть перші дві), тепер чекаю дня народження щоб зробити права і могти вже їздити на своїй 28 річній чорній Аудюсі.
P. S. А ось прощальне фото з сірою Ауді після всіх моїх екзекуцій над нею:
Дали мені за неї 500 зл, малувато трохи, але оскільки немає гаражу то треба було віддати так чи інакше.