Майже 9 років Букаха пробула в нашій сім'ї.
сьогодні, 8.07.23 авто було продане моєму товаришу, котрого я знаю багато років, котрий займається давно професійним автопідбором. Знаючи нюанси кузова, те що машина майже вся фарбована, він взяв Сеата для себе особисто. Авто повернувся знов у Харків. Також, дякуючи йому, була знайдена заміна Букахе:) Але про це пізніше...:)
Стосовно Сеата. Я зрозумів, що це за свої гроші ідеальний авто. Простий, потужний, не ломучий, дешевий у всіх аспектах володіння. Я можу сміливо радити всім Ібіцу 2.0, в кого не великий бюджет.
Останні років 5 на машині їздила дружина. Вона їй дуже подобалась, дуже проста в керуванні для дівчат, не дивлячись на ручну коробку.
В свій час ми з дружиною на Букахе об'їздили всю Україну, від Чернігова до Одеси, від Соледару до Чопа. І не слід нікому вірити, хто каже що це машина тільки для міста, для траси не годиться - це маячня.
Я можу довго писати про сплюси цієї машини, але все одно ніхто це читати не буде:) Тому, напишу просто коротко - з Сеатом вправа закінчена;)
To be continued...