Колись в 14му році їздили з коханою та друзями на Кінбурнську косу відпочивати. Вийшли такі собі непогані покатухи через усю Неньку. Я тоді трохи фоток викладав, а от знайшов з того часу не викладені. Вирішив - нехай будуть для архіву. Та і в світі подій сьогодення - такі подорожі ще більш приєно згадувати!
Десь в полях... по дорозі, здається, на Кривий Ріг
Машинка ще без М-пакету, М-дзеркал, без нових фар і хелла блек стопів, без подвійного склопакету і атермальної лобовухи) Десь в херсонських степах.
А це нас по дорозі чи то на Дніпро, чи то на Запоріжжя гугл повів якимись закинутими селами)) Іхали ми трасою, пам'ятаю, і тут гугл каже: "давай звернемо отут". Ми звертаємо - і далі починається якась грунтовка і пост-апокаліпсис)))
А це ми в Запоріжжі, заскочили на недобудовану розв'язку. Фотографії з неї є тут.
Рано вранці ми з друзями на 3х машинах виїхали з Запоріжжя на Кінбурн. Одна BMW і 2 жигулятора) Червоний ще й після капіталки, отже іхати може тільки 90 км на годину))
І оце я пам'ятаю, їду за ними, і страждаю. Бо з 3.5 мотором їхати 90 - то просто жесть яке тошнилово. Тому я, щоб не засинати, періодично давав в тапок, обганяв їх і їхав під 200, щоб трохи прокинутись.
А машинка тут вже на чорній стелі і з бірч антрацит декором)
Потім чекав на них в полях, гуляв, пісяв, фоткав машину і кохану. Як проїжджаи повз - то вже сідав і їхав за ними)))
А от вже на Кінбурні тоді ми пересіли на жигулі, а BMW залишили в селі у дворі. І там вже жигулі показували, як треба давати по піску)
Такі от приємні спогади. Сумую за часами, коли можна було вільно подорожувати країною. Сподіваюся, скоро повернемо ті часи.
Не можу пробачити собі, що не відвідав Кінбурнську косу та ще багато інших красивих місцин в нашій країні...