Церква мала вмістити десятки тисяч паломників. Щоб вирішити це завдання, архітектор Володимир Максимов розробив унікальний проєкт, у якому приміщення храму-пантеону виконувало роль вівтаря, а віряни перед ним опинялися у церкві під відкритим небом. Таким чином тут могли служити сотні священників та молитися тисячі прихожан водночас.
Гроші на церкву жертвували не лише місцеві паломники, але й власники великого бізнесу і навіть цар Микола ІІ.
У 1908 році їх зібралося близько 10 тисяч, у 1909 році — 50 тисяч, а у 1910 році — понад 60 тисяч вірян.
Будівля Георгіївської церкви триярусна — у підземній частині розміщений саркофаг та гробниця з людськими останками. Їх виявили на могильнику неподалік місця переправи під Берестечком.