Лікуємо дверцята

Нарешті дійшли руки до того, щоб підшаманити порцію подряпин, що Сундучок отримав кілька тижнів тому від анонімного героя на парковці бізнес-центру. Найбільш правильним рішенням було б поїхати в малярку, але наразі для цього немає ані бюджету, ані вільного часу. Тож було прийняте рішення принаймні тимчасово замаскувати дефекти. Виявилося, що ринок пропонує солідний асортимент олівців та маркерів будь-яких кольорів, а також безліч засобів для попередньої обробки накшталт поліруючих/абразивних сумішей та паст. Після пари годин порівняльного аналізу, перегляду відео та читання коментарів визначилися фіналісти: абразивна паста від Liqui Moly (за ціною майже в одного Григорія Сковорду) та її аналог від польської контори К2 (прайс - чотири Івана Франка). З огляду на повну ідентичність результату за інших рівних умов, вибір став очевидним: Польща - 1, Німеччина - 0, 10 очок Гріффіндору.

Сам процес максимально простий та описаний в інструкції, тож не бачу сенсу коментувати його тут. Після обробки глибокі подряпини були підфарбовані рідким маркером з АліЕкспрес (ціна різна, але копійки). Не будемо гаяти час і одразу перейдемо до фоторепортажу з місця подій.

Звичайно, результат не ідеальний, бо фарш нєвозможно провєрнуть назад ніяка паста не відновить цілісність фарби та лаку, але за свій кошт це однозначно крутезна штука, яку не соромно порекомендувати іншим для усунення таких пошкоджень.