Кохання з першого погляду або як я докотилась до того що моєю першою автівкою став старий турбо дизель.

14.05 Субота, я збираю усі свої манатки, жартую, насправді це була зубна щітка, 3 павербанка, зарядка в прикурювач і рушник. Ну і грамулька впевненості у тому що тиждень життя в полі, в авто якого я зовсім не знаю це дуже весело.

15.05 Нд. Приблизно у 01:30 я вперше зустрічаю цю жужалку на парковці вокзалу у Ярославі (маленьке місто у Польщі) ну і відповідно під впливом емоцій і того що я абсолютно одна у чужій країні без адекватного зв'язку бо МБ у роумінгу не багато, вночі... Сідаю за кермо і успішно не знявши авто з ручного гальма (потім все ж таки я зняла "ручнік" і в голові і в авто) палю щеплення що потім той запах ще добу був в авто їду в інакше місто, робити експортну декларацію, паралельно розповідаючи чоловіку по телефону що ця машина мене не любить. В 3:50 я успішно займаю чергу в 17км до кордону із рідною Україною.

Наступні декілька днів я думала про те що, чому ж я не доплатила за те щоб мені пригнали авто в Україну і що буде якщо я тут поламаюсь, що буде якщо на Львів летітимуть ракети (а вони таки летіли декілька разів).

Але найстрашніше було по переду, найстрашнішою була перша ніч, ні не тому що я сама в авто в полі, а тому що я дурна боялась заснути хоча б на секунду щоб передімною ніхто не вліз і ще боялась заснути у заведеній машині. Бо бляха заводити машину треба було бо тоді вночі температура була і від 0 до +5, а я з собою мала тільки лосіни і спортивний костюм і сиділа в тій машині як капуста в першу ніч.

16.05 Пн. Ми проїхали близько 7 км, проїхали містечко Любачів у яке я потім верталась на дозаправку, та по ковдру і запаси протеїнових йогуртів. Тоді ми трошки перезнайомились із сусідами по черзі і залишати чергу на авто стало не так страшно.

Пропустимо тиждень життя у полях, насправді поїхала б так ще раз бо направду я відпочила від усього, і навчилась воду з дівчатами по "колєйці" гріти на лобовому і набирати її на якійсь будові з криниці і навіть частково ремонтувати один одному автівки.

 

21.05 Сб. Я знала що це буде мій останній ранок на територї Польщі, тому зібравши красиво речі у сумку я віддала половину провізії тим хто був ще у черзі позаду. Перетнувши кордон у КПП Грушів-Будомєж, пігнала  розмитнювати авто у м.Городок і на диво (не знаю але кажуть новачкам щастить) в той де день встигла поставити авто на реєстрацію в Україні

Ціна питання 120000 UAH, Пробіг 289000 км.