Гідрики

Плавно з'явився характерний стукіт гідрокомпенсаторів на холодну. У моїй голові було два варіанти, або гідрик відходили своє, або вони забиті і або вийде промити їх, або ні. Мотористи в один голос говорили про заміну, але я як завжди вирішив поекспериментувати.
За моїми припущеннями в Європі машини такого класу використовуються не як розкіш, а значить заміна оливи була при великих інтервалах, та й саме мастило було не найдорожчим. Тому бруду мало бути багато, він змився свіжим хорошим мастилом і, теоретично, цей шлак міг забити або канали або самі гидрокомпенсаторы. Треба було їх помити, але з розбором не хотів поратися, тоді вже краще заміна.
Почитавши склад, зупинився на промиванні для гідрокомпенсаторів від Liqui Moly, а насправді легке промивання для всієї масляної системи.
Отже, залив у гарячий двигун прямо біля магазину.

Накатав близько 100 км, залишив машину на ніч. Вранці при запуску, стукіт був, але зник у два рази швидше. Ще день їзди і наступного ранку я виразно чув стукіт одного гідрика буквально секунди 3 і тиша. Здався останній, подумав я і радості не було межі. Наступного ранку стуку не було зовсім.
Спочатку планував докатати з промиванням до планової заміни оливи, це кілька тисяч кілометрів, але передумав. Щось підказувало, поки цей бруд не почав осідати по новій, треба було злити його. Так і вчинив, масло та фільтр само собою змінив.
Забігаючи наперед, скажу, вже проїхав половину до наступної заміни, стуку немає.