Увесь 2022 в одному дописі

Всім привіт. Потроху повертаюся до ведіння бортового журналу, який був закинув через війну. В принципі, за увесь 22й рік з машиною абсолютно нічого не відбувалося, тож допис не те, щоб цікавий. Але нехай то буде для історії. 

Після останнього запису в жовтні 21го ми ще пару разів виїжджали на покатухи і фотосет. Але обробити ці фотки я досі не спромігся, тож викладу їх якось згодом. Але з жовтня 21го року машина стояла собі в гаражі. Їздити було нікуди, грошей на бензин не було, я шукав роботу і займався підготовкою до фотовиставки. 

Початок війни я застав будучи у відрядженні. Поїхав туди лише з робочим ноутбуком. І вже подумки був попрощався і з машиною, і з усим, що мав. Повернувся я у травні, в першу чергу побіг подивитись, чи живий ще мій Сатан. Знайшов я його в гаражі в отакому вигляді. Трохи пильний, але цілий. Дід, у якого я тоді знімав гараж, заставив все своїми банками і різним мотлохом. Але машина була в порядку. 

Аккумулятор був повністю мертвий - я забув зняти клеми, коли поставив її на зиму. А машина, наразі, і так піджирає акум добряче - щось там є, що не дає їй покою, треба буде знайти. 

Займатись машиною бажання взагалі не було, т.к. сил взагалі не було ні на шо. До того ж здоров'я дуже похитнулось через стрес, отже займався здоров'ям.

Якось разік заїжджав Влад, списав прошивку з якогось блока. Оскільки акум все ще був мертвий - кинув свій. 

Десь у серпні я таки вирішив, що акум треба купити. Купив новий Bosh S5. Вибір на той момент був невеликий. 

І нарешті зміг завести машину. Ох, який же то кайф, знову почути оцей перший ВРРРУУУМММБУБУБУБУ! 

Вже наприкінці вересня я знайшов таки в собі сили виїхати помити машину і заправитись.  

Чесно сказати, були думки продати машину. Адже їздити немає куди, вона стоїть і потребує догляду. А ні сил, ні бажання робити того не було. Та й яке бажання - тут би знайти сили себе до ладу привести. А ще й за гараж платити... Але продажом теж треба було займатися, то я відклав ті думки. 

В жовтні дід продав мені гараж, тож за машину можна було вже не переживати. Принаймні  їй є де просто стояти. 

Хлопці запропонували зібратися на перший в тому році шашлик. Їхати кудись в ліс було не варіант, адже все навколо заміновано і в ліси їздити заборонено. Тож зібралися у хлопців на СТО.

Що ж, такий був рік у машини. На цьому вона була зачинена в гаражі, і дістав я її вже у травні 23го року. 

На акумулятор було витрачено десь 200$