У минулому записі я обіцяв що буде розповідь про заміну пружин і амортів на -70, заміну кульових і всяких гумок по ходовці, але як то кажуть у пісні улюбленця всіх малолітків з блютус колонками "ха, на * бал". Тож усім привіт ближче, почну свою розповідь. Вирішив я зняти чохли випрати, але поролон у чохлах вирішив розсипатися чорним пилом по всьому салону ... Ну їх років 15 точно ніхто не знімав, а самі чохли з машиною однолітки, так що час їм уже на спокій. 40 хвилин з пилососом та прекрасні, незаймані сидіння порадували мене своїм виглядом. Заодно знайшов у гаражі підголівники, явно не від цієї машини, але краще, ніж без них.
На цьому питання салону тимчасово закрите, задні пасажири тепер радіють підлокітникові, водії кредитоошнотів не розуміють, чому у них його немає.
Тепер про вихлоп. Давно хотів шотган собі, але що б не репетувала. Варити я вмію теоретично, і то електродом, і те під пиво, так що довелося вмовляти друга щоб він варив, а я спостерігав. Відоси на ютубі говорили "Йдемо в леруа, купуємо метр труби, режим, варимо, готово". Леруа у нас у місті немає – це вже виявилося проблемою. Пів дня їздив магазинами, вже навіть сумувати почав, але таки знайшов меблеву трубу, 50мм в діаметрі, шматком три метри, "менше ми не продаємо" сказала тітка на касі, "ну і хрін з ним" подумав я, запас це добре. Тим більше обійшлася вона мені трохи менше 10 $.
Ну а потім все за накатаною, режим, варимо, приміряємо, знову режим, знову варимо і так багато разів.
Довго думали, що робити по довжині. Зрештою вирішили поставити на машину і якщо що за місцем укоротити. І ось остання примірка перед обрізанням, іскра, буря, божевілля та рішення залишити як є.
Ну і поки друг проварював усі шви, я вирішив нарешті приципити вусики, які возив у багажнику вже 3 рік.
Ось така чудова у нас була субота. Я задоволений. Оскільки все приварювалося до рідної банку звук не змінився, а це головне, не люблю кричачий вихлоп на класиці. А в неділю вранці миття, натирання салону та вперед на флешмоб до 30-ї річниці Незалежності України.