Як все починалось

Вітаю читачів мого скромного "автоблогу". Сьогодні розповім як почалась наша спільна з моєю старенькою бешкою історія.

Мабудь почну з того, що був у мене CT200h, ми часто переїжджали на великі відстані і я постійно гравсь в тетріс, це виснажувало.

Тож вирішив, що треба ще один автомобіль, щось компактне з великим багажником, економічне та не дороге. Почались пошуки... Десь тиждень сидів на сайті оголошень, дививсь оголошення від сівіків до пасатів, від пежо 1007 до ще чогось що я вже забув... і тут якось серед знайомих зайшла мова про "B-klasse", і щось якось закрутилось приглянулось...

І почав я шукати сфокусовано саме B-klasse. Шукав десь тиждень, шукав тільки в комплектації maximalna, тільки дізель...і от зʼявилось оголошення про продаж В200 в 100км від села, в якому ми на той час жили. Через годину я домовивсь про перегляд і вже через три години з ліхтариком (бо вже потемніло) дививсь його. Автомобіль сподобавсь, в салоні дуже охайний, вигляда десь тисяч на 60-70 пробігу, хоча по факту було 227тис.

По історії - одна власниця в Німеччині, одна в Польщі (рік покаталась). Вся історія обслуговування, папірці з сервісів і так далі. Технічно був обслужений - ремінь агрегатів новий, нові тормозні диски/колодки вкруг, під капотом чистенько/охайно/все по заводу. По кузову - нічого критичного для його віку. Проїхавсь - бімба, нічого не грюка, все збито і так як я люблю.

Long story short

Наступного дня купив.

Закохавсь з перших кілометрів. Автомобілю там щось біля 15 років, а у мене посмішка кожен раз коли підходжу до нього. Ззовні компактний хетчбек, всередині - супервмістимий маленький автоБУС. Варіатор, автоматичний клімат, поворотний біксенон, парктроніки перед/зад, панорамний дах, заводський фаркоп і щось там ще типу круїзів, лімітерів, підігрів і так далі.

Лексуса віддав дружині, а сам почав канфувати від старенького Мерседеса. Ну і десь через місяць знов переїзд, але вже на цей раз без декількагодинного тетрісу.

---

Далі буде.