Проходимість американського пасату, АБО як Німець в нашому багні застряг

Всім привіт!)

Сьогодні буде цікава історія, як німець в українському багні застряг!)

Дощовий тиждень, пан Власник пасату вирішив поїхати продати земельку в Бучанському регіоні. 
І ось завершивши свої справи - вирішив розвернутись на грунтовій дорозі (перше фото "ось як все почалося"). 
 

Зрозумівши, що дєло пахніт жарєним почав приспускати колеса і діставати зимові килимки з досками, аби витягнути цього бегемота. 
 

Скуривши півпачки айкосу і розумінням, що потрібно копатись - пішов по сусідам за лопатою. 
Тоді мені ще здавалось, що його реально дістати. 
 

Після двох годин копання всі руки були в гімні прийшла мисльонка, що треба дзвонити друзям на "злих" позашляховиках даби вилізти з цього болото. 
На щастя, один "злий" чірок прилетів мені на допомогу. І мене витягнули з цієї ями. 

Витягнувши мене з ями, чірок полетів по своїм справам і "он абєщал вєрнуцца", але при умові, що мене буде за що тягнути вверху. 
І тут Фердінанд Порше вставив палки в колеса - АДЖЕ АМЕРИКАНСЬКІ ПАСАТИ НЕ МАЮТЬ КРЮКІВ. 

Потрібно було діяти швидко (та й додому до літа хотілось), тому вирішив знімати передній бампер. Щоб тягнути за силовий. 

Дочекавшись Чірока вже стемніло. На допомогу нам приїхав Пасфайндер (який застряг ще раніше аніж пасат ?). 

На годиннику 21:30. 
Йшла десята година як я на свіжому повітрі, а пасат нижче до рівня моря на 20 сантиметрів. 
 

Зачепивши мене за силовий (та ледь не застрягши) пан Екскаватор дістав нарешті мене з гімна багна. 

На годиннику 22:15. Мій "передок" лежить у багажнику Лачетті. В мої кросівки можна запускати рибок. А пассат легкодихаючи їде збити грязюку на мийку. Встановлення бамперу вже перенесли на наступний день. 
 

Більше від траси ні на метр.