Як ми познайомились і відгук після 3 років

спочатку невеличка передісторія про те як я докотився до придбання китайського кросовера.

першою моєю автівкою, завдяки якій я "пізнав" радість в ковирянні та керуванні, був Опель Кадет Е в кузові седан з двигуном в цілих 1,6 бензинових літрів з живленням через карбюратор Solex 30/35PDSI на механічній коробці F13. автівка всього на рік молодша за мене і була як і я - доволі жива і жвава. все в ній задовільняло окрім відсутності кондиціонера та електропакета плюшок.

в принципі, кадет такий конструктор що доукомплектовати всім необхідним не проблема - був би тільки час та потрібні деталі. і якщо начинити електронікою не так складно, то щоб встановити кондиціонер потрібно перезібрати всю підкапотку та замінити моторний щит автомобіля. і для цього, та-да!, все ж таки повинна бути ще одна автівка. бо за декілька днів такі роботи не робляться і завжди щось потрібно буде довезти. та й по основній роботі без автівки ніяк - ще були свіжими спогади як за два роки до того капіталив кадета і їздив 1,5 місяці на громадському транспорті. брр, жах який!

тому прикинувши всі за/проти/мабуть зійшовся зі своїм внутрішнім голосом що простіше буде купити авто в якому вже є кондиціонер, не меньший чим у кадета салон і хоч мінімальний електропакет. це був 2018 рік.

спочатку було бажання на щось велике і потужне . в фавориті був опель фронтера В ,але почитавши про їхні специфічні проблеми вирішив не ризикувати. бюджет був спочатку 4, потім 5 кілобаксів. знаю що такою сумою більшість не здивувати, але мені багато від автівки не потрібно:

- адекватна в обслуговуванні та ремонті (ніяких двомасових маховиків)

- кондиціонер

- передній привід з мкпп

- електропакет ( есп, підігрів дзеркал - чим більше, тим краще)

- кузов седан (хетчі та універсали не дивився взагалі)

залишок 2018 і початок 2019 провів у доволі активних пошуках. раз на 1-2 тижні дивився 1-2 авто. і завжди працювало правило - по фото трішки потягана лялечка, а в реалі як придивишся - ото дупа! гнилі, криво варені, з напівмертвими двигунами ну і так далі. потім зробив перерву на декілька місяців бо вже не витримував вигляду цих напівмертвих оверпрайсів.

перемацав корейців, японців, трішки європейок. деу (нексія, нубіра, леганза), мазди (за кседоси якось сильно зачепився але не зрослося), опеля, тойоти. заради загального розвитку продивився 15- 20 річний бізнес-клас. ну таке...

моя рідня бачачи що я за більш ніж рік пошуків нічого не знайшов, наполягає махнути на місцевий авторинок. перша поїздка - нічого. пізно приїхали. а от друга поїздка 30 травня 2020 року стала вирішальною.

що цікаво, рівно за день до другої поїздки на авторинок, трапляється в одному районі дві автівки. і одна з них Chery Tiggo 2007 року з двигуном 2,4 сірого кольору. подививися, пощупав: кузов гнилуватий, двигун трішки підозріло працює. але після короткої поїздки залишились неоднозначні відчуття. взяв паузу на поїздку на ринок.

на авторинку передивившись запропоноване і знов нічого не обравши, вже рухались на вихід. на невеликій відстані від початку рядів погляд зависає на одному силуеті якого з ранку не було. рухаючись в її напрямку поступово починаю розуміти що ось її я і шукав. і пофіг що не седан.

з плавними вигинами темно синього корпусу по якому іскряться рідкі промінчики сонця, що пробиваються крізь хмарки. обійшов її з одного боку, потім з іншого. господар, що підійшов, дав добро помацати машинку докладніше. заглянув усюди: під усі накладки, ковролін, у всі ніші. оглянув двигун, днище. все в ідеальному стані. і згадалася поїздка на сірій тігі.

що тут пропонувалося: Chery Tiggo 2008 року виробництва з двигуном 2 літра; передній привід; продає перший хазяїн - авто у нього з салона; гбо не було; пробігу 72 тисячі кілометрів; поки була гарантія — всі ТО на дилері (є сервісна з записами). днище зокрема і корпус взагалі в ідеалі - у дилера днище та порожнини задуті антикорозійним покриттям. господарем поклеєні вітровики на двері, спойлер на двері багажника; поклеєна бронеплівка на фари, частково пороги, ручки дверей. як бонус віддається зимова гума на рідних дисках. на машині на літо рідна! гума на чудових (за словами продавця) литих дисках. я подивився на них - диски як диски, але додатковий комплект однозначно зайвим не буде. ну і як ви зрозуміли - я схопився за цю лялечку.

поговорив із господарем, він погодився загнати на яму. з ями вид відкрився ще краще - помалу вмираючий глушник (в одному місці відгнив зовнішній шар, але без наскрізних-вистачить ще надовго), покриті легким шаром ржі поворотні кулаки і задні важелі. ще до ями звернув увагу і продавця в тому числі, на занадто короткий хід педалі зчеплення ( приблизно половина від норми). і все. мені більше причепитися було ні-до-чо-го.

господар трохи скинув, вдарили по руках, я залишив завдаток і домовилися на вівторок зустрітися вже в МРЕО на тополі. в той час в Україні буяв ковід і  тільки це мрео працювало і вільне місце у черзі було лише через два дні, на протязі яких я мандражив.

ось настав вівторок (2 червня), лечу в мрео. а там людей тьма. документи здали, сплатив 700 грн за послуги. чекаємо. ще трішки почекали. потім знову почекали поки бази розвиснуть. і ось майже о першій годині дня я отримую нові техпаспорт та номери.

 за попередньою домовленістю їдемо двома машинами до мене додому, залишаємо Тігу (я пострємався їхати на ній у місто без попередньої прикатки). і тепер уже колишнього власника відвіз до нього додому заодно забравши зимові колеса та різну дрібничку до Тігуши.

на протязі пари тижнів прикатував Тігу і тільки освоївшись "виїхав у світ". 

поїздка на тігі в порівнянні з кадетом це як атмосфера і тропосфера. начебто і однорідні речі, але є декілька нюансів, частина з яких довиявилася вже під час експлуатації.
отже, ПІДСУМКИ ЗА ТРИ РОКИ:

- В тігі при працюючому мікроліфті можна змінювати положення тіла так що може бути посадка як в бусику, так і як в легковушці. дуже крута річ коли потрібно їздити в місті і по не дуже цілим дорогам. завдяки високій стелі можна підняти крісло вверх, вирівняти спинку і маєш дуже гарний огляд і максимальний контроль автівки. виїхав на трасу, трішки опустив сидіння, збільшив кут нахилу спинки і вже як в люльці - машина відчувається трішки гірше, але комфорту набагато більше.

- просто шикарна річ - роздільний другий ряд сидінь! тут сзаді не диван, а саме два окремих сидіння. так, без підлокітників але з підголовниками та двома степенями регулювання кожне - ближче/далі і нахил спинки до повного складання . також в три нехитрих крока задні сидіння повністю знімаються що дуже зацінив вже в перший рік володіння. зранку в місто везу повну машину людей, ввечері додому везу в салоні на місці сидінь якісь механізми/залізяччя.

- незважаючи на більші розміри тіга виявилася доволі маневрова. завдяки короткій базі і мізерним звісам бамперів, місць де на ній не вдавалося розвернутися поки що не знайшов. гарно відкликається на руль, нема валкості - звичайна механічна рейка з гідропідсилювачем це мощь! 

- двигуна на 2 літри в спарці з переднім приводом мені вистачає з головою. тягне навіть з кондиціонером. головне щоб була нормальна відносно свіжа резина - це я оцінив коли зимою на 14 річній нокіан не зміг зрушити з місця без розкачки по шару снігу всього в 20 сантиметрів. колеса просто крутилися буксуючи на льодовому прошарку під снігом. 

З диким офроудом автівка не впорається, але перед нею таке завдання і не ставиться. по легкій грязюкі чи висмикнути когось з калюжі - то запросто!

- по паливу. що на бензині що на газу автівка їзде. але! на бензині вона йде плавно, м'яко реагуючи на різкі рухи педалі акселератора і так само м'яко розганяючись. на газу ж про плавний розгін я вже і забув, зате автівка взагалі  їде більш жваво. можливо проблема в налаштуванні гбо або вже відживших своє за майже три роки газових форсунках. тут ковиряння проблеми в процесі. вже доковирявся до істини і все в нормі.

- доволі об'ємний підкапотний простір. звичайно є пара нюансів, але взагалі - до всього є доступ без грандіозного розбирання.

- електронна начинка мінімізована. не знаю наскільки це гут чи не гут, але на відміну від рава де на кожен елемент свій блок керування (на кожний есп, кулер пічки, двірникик, замки і т.д.) тут за все салонне відповідає тільки один блок комфорту.  по крайній мірі, по схемах та по тому що я бачив коли наводив порядок в салоні поки що так. для двигуна свій ебу, але тут інакше ніяк.

- від зовнішньої оптики я просто кайфую. передні фари великі, каплеподібні. заміна галогенок на леди з послідуючим правильним регулюванням стг і я отримав ще краще освітлення.

з налаштуванням я чомусь не розібрався (хоча тут є два гвинта як і на звичайних фарах для попереднього механічного регулювання) - скільки не крутив - нормальної стг не було. зате заїхав на сто, пяток хвилин і вуаля!

В чому великий плюс ледок - надзвичайно добре підсвічуються світловідбиваючі елементи навіть поза межою світлової плями фар. З галогенками такого не було.

- в доповнення до оптики та габаритів ще доволі нормальний круговий огляд. З водійського місця майже все видно. Був нюанс по контролю сліпих зон по боковим дзеркалам, та вже його вирішив встановленням допоміжних дзеркал.

- про запчастини вже всі знають - "всі китайські запчастини тут оригінальні". Завжди є вибір - дорожче чи дешевше. Тільки нюанс - дорожче не завжди краще. Мав прецедент з рхх - за 500 грн виплюнув шток після 2 місяців експлуатації, а той що за 190 працює майже 1,5 року.

Підвіска майже вся рав4 другого покоління. Міняв передні шарнірні елементи - все звідтіля.

Двигун як у мене 4g63 куди тільки не пхали. Міняв ГРМ і помпу  - все в наявності і в достатній кількості.

- багажний відсік достатньо об'ємний. Але якщо не ставити балон гбо. При наявності баллона реальність трошки інша.

є мінуси, куди ж без них:

- колійність. якщо трапляється натоптаність в асфальті, то автівка її ловить моментально і йде як по рейкам.

- положення передніх коліс відносно задніх - передні колеса стоять конструктивно ширше задніх ( можливо це і впливає на колійність). і через це взимку при наявності хоч якогось снігового шару накидується на низ задніх дверей каша яка набивається між дверима і корпусом. і якщо після поїздки не зчистити це, то після декількох годин на морозі задні двері вже не відкрити - примерзають.

- жорстка. напливи, ямки відчіваються. можливо це через амортизатори каяба з рава. ні фінансів ні бажання цим займатися поки що нема.

- не відчувається різниця між швидкістю при 30  і при 90/100 кілометрів за годину. От взагалі!

Скільки доводилося бути пасажиром в різних бюджетних вагах, французах, жеемах, азіатах і завжди навіть не бачачи що на спідометрі було розуміння яка +- швидкість.Тут же в цьому плані зворотнього зв'язку нуль. От не знаю - якось в кадеті відчувалася різниця, а тут ні.

- не кожна автівка і не відразу читається обд-сканером. Потрібно перебирати, пробувати. З телефона car scanner нормально читає. З пк не знаю - не займався.

- слабенький механізм мікроліфта водійського сидіння. Опустити сидіння разом з водієм ще можна, а от підняти - вже ні. Якщо наполегливо намагатись, то відразу ламається привідна шестерня. Цю проблему вирішив поки що частково.

Ну от поки що і все. Бортовик буду доповнювати по мірі можливостей.