Буремний шлях битого барану. Літопис починаючого ремоводу.

Хочу трохи поділитися з шановною спільнотою шляхом, який пройшов цей баран.
Мета доволі проста, посильним вкладом збільшити активність на цьому прекрасному ресурсі, а також,- може комусь будуть цікаві якісь подробиці купівлі битого пікапа в США. Оскільки, після війни всі будемо їздити на бусах і пікапах (і трошки універсалах).

Не маю за собою мети вдаватися в кожну деталь, тому, якщо у когось виникнуть додаткові питання, велкам ту секцію з коментами.

Подякуємо ЗСУ (словом і ділом) за те що маємо змогу таким чином проводити час, і почнемо.

Пролог до доповіді, житейська мудрість: "Щоб відремонтувати Рем, потрібен ще один Рем, на якому буде змога возити запчастини"

Несподівано, але процес покупки пікапа не відрізняється від процесу покупки будь-якого іншого біточка на копарті. Визначаємо бюджет, прикидаємо ціну лота який можемо потягнути та вперед на штурм секції "пошук" на копарті. В моєму випадку, я точно знав що хочу саме Лорнгхорн, хочу саме ХЕМІ, хочу Рам бокси (ящики в бортах кузова). Під мій бюджет (який згодом все одно скурвиться суттєво), підпадав 2014 рік. Лот, який в процесі стане моїм, я знайшов майже одразу, але довго чекав торгів. На жаль, на 2014 рік, знайти пікап з пробігом менше умовних 100к миль, майже неможливо. Але покуривши американські форуми, ми перестаємо лякатися такому пробігу, і навіть 200к миль вже не страшно.

Далі процес стандартний і відомий, мабуть, кожному автопоціновувачу в Україні. Але є перший нюанс: зазвичай в контейнері пливуть 4 тачки, але ця баржа може займати два місця. Тому логістика може бути дорожче! Розраховуйте на це.

Перед тим як заїхати в Україну, тачка нормально так покаталася по світу в контейнері, бачила Ізраіль, Египет, Мальту, відпочила в Туреччині, побувала в кращих портах Європи і через рік доїхала до мене (до цього моменту, логістика вже коштувала х2 - х3 від планованої).

Пару слів про розмитнення. Митниця зробила все вірно, і зробила документи як на легковий автомобіль (трохи пізніше розповім чому це важливо). Це важливий момент, якщо нема бажання, в майбутнему, проходити тех. огляд, та сплачувати страховку як за вантажівку. (але деякі Реми 1500, таки є вантажними!)

Приїхало якось так:

Ще не дуже приємна частина - під час розвантаження, або завантаження машину додатково пошкодили те що було ціле. Мінус одна підніжка, мінус задній бампер. Затерли задні крила. Пошкодили контейнери для зберігання в підлозі.  Страховка частину покрила, але звісно не все.

З не дуже приємного, я все ж сподівався, що хоча б частина ходовки вижила (на аукціонних фотках було не дуже зрозуміло). За час поки авто їхало, трохи змінилась ціна на запчастини.

По дамагу, все розписувати не бачу сенсу. Як то кажуть, воно все на обличчя.
З неприємного:
Сильніше чим здавалося, увело п'ятку рами:

Тягнути її був не варіант, бо вона не просто загнулась, а ще й зіграла баяном. ЧУДОМ вдалося знайти таку саму, ще й біля себе. Ціна питання 250 баксів. В іншому випадку, довелось би шукати кусок рами (а може навіть цілу раму з Польщі).
На сервісі стару виварили, а нову вставили та акуратно приварили на потрібне місце. Саму раму не повело, а п'ятка зіграла по тих місцях, на яких і було передбачено. (забігаючи на перед, розвал стає ідеально, до того ж ця частина рами, не несе впливу на ходовку, лише на морду)

Фото після:

Телевізор став телевізором з ізогнутою діагоналлю:

Фото після:

Телевізор брав не оригінал, а те що було (бо вся збірка чекала саме його, якщоб потягнув - вигнали б з СТО =) ). Дуже здивувався, що телевізор став дуже чітко. Коли збираєш авто не з оригінальних деталей, і із того що є (вперемішку з оригіналами), дуже приємно коли все стає красиво та нарядно.

Крило знайшов на розборці оригінальне, в ідеальному стані, за ціною замінника. Приємно.

Ходовку вивилось зробити не дуже важко, білшість всього було в навності в Україні, але не було пневмо-аморту. Точніше був вживаний оригінал, але за кінський цінник. Знайшов чуваків, я привезли зі штатів Арнотт, в приємний срок та за разумні гроші (хз як, але везти самому через НП шопінг було б дорожче)

Авто до фарбування:

Було вирішено робити хромовану морду та зад. Мені трохи більше подобається, хоче таке рішення викликає певний дисонанс з золотими обводами по боках. Думаю щось можна буде і тут вигадати.

Перші запуски пройшли вдало, гірлянди на панелі не було, помилка по фарі (де було перебито один дротик, із-за чого, водійська фара працювала частково), помилка по парктроніках, помилка по пневмі та рівень жижи в гальмах (був зламаний один з пінів).

Наступний цікавий етап - були спроби примусити працювати пневмо підвіску. Але про це я, якось, зроблю окремий запис. (невеликий спойлер, переміг її =) )

Після того як авто було готове, прийшов час ставити її на облік. Першим етапом йде сертифікація. Перша сертифікаційна організація сказала, що вони зроблять сертифікат тільки як на вантажне авто. Цікава новина, подумав я. Нагадаю, що митниця розмитнила це як легковий пікап. Чуваки мене вислухали і сказали, що їм якось по барабану, що там зробила митниця. Обдзвонивши всі сертифікації, в тому місті де був пікап, на 5-ій організації, було знайдено тих, хто зробить сертифікат як на легкове авто.

При проходженні експерта в МРЕО, теж зауважив, що це легковий автомобіль, бо експерт трохи вагався, але коли побачив документи з митниці - погодився. Там теж вийшов казус, бо у експерта є три різні види легкових пікапів, а у працівника МРЕО - лише один. І поки тип легкового пікапу (без наявних відмінностей) експерта не співпаде з типом легкового пікапу в МРЕО - система не дозволить завершити оформлення. 

На даний момент, по ремонту, залишилося навести марафет: передні парктроніки та заглушки на бампер. Відремонтувати бокси в підлозі. Поставити протитуманки та інша куча й маленький візок різних дрібниць, але це вже процес приємний.

Щось на кшталт висновків.

Ремонтувати американський пікап то є весело. Пригнати та ремонтувати американський пікап зараз то є дорого, хоча весело. Їздити на американьскому пікапі, це десь в топ3 задоволень, які можна собі дозволити не знімая штанів.