Якихось 70 кілометрів від українсько-польського кордону, не доїжджаючи 18 кілометрів до польського Жешува (Ряшева) знаходиться справжня перлина архітектури – замок Любомирських у місті Ланцут, а поруч – одна з найбільших колекцій карет у Європі.Порівняно із своїм львівським «родичем» — палацом Любомирських, що на площі Ринок, 10, замок Любомирських у Ланцуті на початку своєї рЯкихось 70 кілометрів від українсько-польського кордону, не доїжджаючи 18 кілометрів до польського Жешува (Ряшева) знаходиться справжня перлина архітектури – замок Любомирських у місті Ланцут, а поруч – одна з найбільших колекцій карет у Європі.озбудови був фортецею. У 1629-41 роках краківський воєвода Станіслав Любомирський перебудував його на типовий «pallazzo in fortezza». Новий замок постав із земляно-мурованими бастіонними фортифікаціями у вигляді зірки, а також глибоким, сухим ровом. Автором такої схеми замку замку був Мацій Трапола, а фортифікацій – Кшиштоф Мірожевський.
Сьогодні замок Любомирських у Ланцуті заховався від міської метушні, віддалившись на кілька сот метрів від траси. Затишне і комфортне містечко вміщує всіх туристів, які вирішують заїхати до міста. Парковки, між іншим, тут безкоштовні, спеціальні кишені для авто облаштовані уздовж тротуарів. І вже безпосередньо будівля замку перебуває у центрі чудового парку, де вільно можна відпочити, погуляти, насолодитися королівським спокоєм у 21 столітті.
Майже чотириста років тому замок Любомирських успішно відбивав атаки шведів (1655 р.) та напад військ Ракоці (1657 р.). Під кінець XVIII – на початку XIX ст. замок перебудовано в магнатську резиденцію, яка мала характер палацу. Інтер’єр оздоблено ліпниною, живописом та скульптурами. Збільшено парк і збудовано оранжерею. Після війни влаштовано тут один з найбільших і найбагатших в Польщі музеїв інтер’єрів. Щороку тут відбувається Фестиваль класичної музики.
Потрапити у замок Любомирських можна за окрему плату. Вхід для дорослого коштує 28 злотих (1 злотий = 2,5 грн), для школярів і студентів – 20 злотих. Цікаво, що коли дорослий йде разом із дитиною 7-16 років, обоє платять по 20 злотих. Ось така система знижок. У вартість квитка входять послуги екскурсовода, звісно, польською мовою. Але для тих, хто зовсім не розуміє польської, можна за 6 злотих взяти аудіогід.
Ще трохи історії. У 1745 році замок перейшов до великого коронного маршала Станіслава Любомирського, який, одружившись з Ізабеллою Чарторийською, перетворив замок на велику родову резиденцію. Після смерті чоловіка у 1783 р. княгиня Чарторийська прикрасила замок до рівня королівської резиденції. Тоді було збудовано театр і китайські покої, пишно декоровано інтер’єр. Декораційні роботи здійснював італійський художник Вінценто Бренні. Під керівництвом Грісмайєра також було розширено і сад до 31 гектара.
У 1800 році до фасадного крила було добудовано бібліотечний павільйон і «Білу Їдальню». Інтер’єр збагатили стародавніми орнаментами. Так виник Бальний зал, Біла Їдальня. Фасад замку прикрашено декорацією у стилі неоготики. Поза ровом спеціально для княгині поставлено невеличкий Романтичний замочок, де вона відпочивала від частих гостей.
У 1816 році замок перейшов до онуків княгині — Альфреда і Артура Потоцьких. Ланцут був пізніше відданий Альфреду, який збудував класицистичний манеж, новий міст, поставив нові лавки і статуї. У другій половині ХІХ століття власник Альфред II Потоцький перебував переважно у Львові і Відні, і Ланцут почав занепадати. Він ліквідував італійський сад і звіринець, а на їх місці повстав лікеро-горілчаний завод і залізничний вокзал. У 1883 р. у Альфреда II Потоцького, на той час намісника Галичини, гостили в замку імператор Франц Йозеф та ерцгерцог Рудольф.
У 1889 — 1911 роках, коли замок почав повільно втрачати свою розкіш, здійснено його останню перебудову в стилі французького необароко. Власниками замку на той час було подружжя Романа Потоцького і Ельжбети Радзивіл, їм у замку присвячено окрему експозицію. Нова генерація власників перепланувала парк, провела електрику, водопровід, центральне опалення і телефони. З’явилася також дзеркальну оранжерея (копія імператорської оранжереї в австрійському Шонбруні, але у зменшеному масштабі).
Каких-то 70 километров от украинской-польской границы, не доезжая 18 километров до польского Жешув (Ряшева) находится настоящая жемчужина архитектуры — замок Любомирских в городе Ланцут, а рядом — одна из крупнейших коллекций карет в Европи.Поривняно со своим львовским «родственником» — дворцом Любомирских, что на площади Рынок, 10, замок Любомирских в Ланцуте в начале своей рЯкихось 70 километрах от украинской-польской границы, не доезжая 18 километров до польского Жешув (Ряшева) находится настоящая жемчужина архитектуры — замок Любо мирских в городе Ланцут, а рядом — одна из крупнейших коллекций карет в Европи.озбудовы был крепостью. В 1629-41 годах краковский воевода Станислав Любомирский перестроил его в своеобразный «pallazzo in fortezza». Новый замок восстал из земельно-каменными бастионными фортификациями в виде звезды, а также глубоким, сухим рвом. Автором такой схемы замка замка был Маке Трапола, а фортификаций — Кшиштоф Мирожевський.
Сегодня замок Любомирских в Ланцуте спрятался от городской суеты, удалившись на несколько сот метров от трассы. Уютное и комфортное местечко вмещает всех туристов, которые решают заехать в город. Парковки, между прочим, здесь бесплатные, специальные карманы для авто оснащены вдоль тротуаров. И уже здание замка находится в центре великолепного парка, где свободно можно отдохнуть, погулять, насладиться королевским спокойствием в 21 веке.
Почти четыреста лет назад замок Любомирских успешно отражал атаки шведов (1655) и нападение войск Ракоци (1657). К концу XVIII — начала XIX в. замок перестроен в магнатскую резиденцию, которая имела характер дворца. Интерьер украшен лепниной, живописью и скульптурами. Увеличен парк и построен оранжерею. После войны устроено здесь один из крупнейших и богатейших в Польше музеев интерьеров. Ежегодно здесь проходит Фестиваль классической музыки.
Попасть в замок Любомирских можно за отдельную плату. Вход для взрослого стоит 28 злотых (1 злотый = 2,5 грн), для школьников и студентов — 20 злотых. Интересно, что когда взрослый идет вместе с ребенком 7-16 лет, оба платят по 20 злотых. Вот такая система скидок. В стоимость билета входят услуги экскурсовода, конечно, на польском языке. Но для тех, кто совсем не понимает польской, можно за 6 злотых взять аудиогид.
Еще немного истории. В 1745 году замок перешел к великого коронного маршала Станислава Любомирского, который, женившись на Изабеллой Чарторыйский, превратил замок в большую родовую резиденцию. После смерти мужа в 1783 княгиня Чарторийска украсила замок до уровня королевской резиденции. Тогда было построено театр и китайские покои, богато декорирован интерьер. Декоративные работы осуществлял итальянский художник Винсент Бренна. Под руководством Грисмайера также был расширен и сад до 31 гектара.
В 1800 году к фасадного крыла было достроено библиотечный павильон и «Белую Столовую». Интерьер обогатили древними орнаментами. Так возник Бальный зал, Белая Столовая. Фасад замка украшены декорацией в стиле неоготики. Вне рвом специально для княгини поставлен небольшой Романтический замочек, где она отдыхала от частых гостей.
В 1816 году замок перешел к внукам княгини — Альфреда и Артура Потоцких. Ланцут был позже отдан Альфреду, который построил классицистический манеж, новый мост, поставил новые скамейки и скульптуры. Во второй половине XIX века владелец Альфред II Потоцкий находился преимущественно во Львове и Вене, и Ланцут начал приходить в упадок. Он ликвидировал итальянский сад и зверинец, а на их месте восстал ликеро-водочный завод и железнодорожный вокзал. В 1883 г. У Альфреда II Потоцкого, в то время наместника Галичины, гостили в замке император Франц Йозеф и эрцгерцог Рудольф.
В 1889 — 1911 годах, когда замок начал медленно терять свою роскошь, осуществлена его последнюю перестройку в стиле французского необарокко. В замке в то время были супруги Романа Потоцкого и Эльжбеты Радзивилл, им в замке посвящена экспозиция. Новое поколение владельцев перепланировку парк, провела электричество, водопровод, центральное отопление и телефоны. Появилась также зеркальную оранжерея (копия императорской оранжерее в австрийском Шенбрунн, но в уменьшенном масштабе).