Найшвидше авто в моєму житті…))

Рубрика: канадські історії успіху
Помітив оголошення про цю Сієнну, поїхали в сусіднє місто, швидкий огляд, торг, купили.

За 6 тис - кайфова тачка. Кузов норм, криво поварені пороги, не критично риже дно, корозія в кутку на стику задньої чверті та бампера. З нюансів: не працював круїз, горіла лампа тиску в шинах (бо в колесах сенсорів і не було, ахаха), стальні страшні штамповки під ковпаками, руль в рівному положенні був нормально так повернутий направо (розвал, ти де?), центральний замок не працював. Ну і салон був без гумових килимів, тому сіль за зиму відклалася рівномірним шаром гівна. Але сидіння без дірок і в цілому - нічого критичного. КПП і двигун - без нюансів.

Їздили ми по кайфу три дні, а потім все було дуже швидко…(

Збирався завезти усіх в наш готель і поїхати зареєструвати авто. На перехресті я всіх зустрічних пропустив, тачка у ряді напроти зупинилася, я повільно починаю повертати ліворуч… і тут дружина кричить: «куди він!?». А він як раз у нас))

Вискочивши із-за того авто напроти, проскакував на своє жовте, але там вже чекав я. Тупий розклад із мільйону відео, що сам дивився у ютубі. 

Бабах. Ми влетіли в сніг на узбіччі, чувак на Експлорері - туди, куди збирався їхати я.

Фух, усі цілі…

Вийшов, побачив, зрозумів, шо тачки у нас знову немає. Трошки обісраний філіппінець з червоним носом від подушки безпеки вийшов, поспілкувалися, поділилися своїми враженнями про «перший раз завжди боляче», сфоткали документи одне-одного на довгу пам’ять…

Приїхав мій брат, викликали копів. Я вам скажу, дуже страшно потрапити в ДТП перший раз у житті у новій країні. За людей усіх страшно, коли зрозумів, що усі цілі - за себе страшно (бо не хочеться знати, чим годують у канадських тюрмах канадських навальних)…

Але ні, все не так страшно. Поліція приїхала, запитали чи все сподобалося, перевірили документи, попросили забрати речі з авто і побажали «хев е гуд найт». Потім вони там вже самі чекали, пока евакуатори заберуть наші гонки до майданчику MPI. 

І на цьому все. Прикол.

Далі порядок такий:

повідомляєш у свою страхову про ДТП

Коротко розповідаєш чи Ти Дизель, чи Він Дизель

Тобі призначують агента, який веде твою справу, сам розбирається у розслідуванні обставин

Потім мені дали список сервісів, шоб я знайшов, де зробити оцінку вартості пошкоджень…

Ох, через 15 дзвінків я вже розумів усе по телефону, навіть індусів… Усі сервіси забиті, деякі пропонували записатися на травень/червень (цооо, курва?..). Нагадаю: не ремонтувати! Оцінити пошкодження!

Після 20+ я таки знайшов тих, хто мене приголубив. Я по телефону розповів про пошкодження, а вони потім так само по телефону розповіли страховій (MPI - Manitoba Public Insurance), що дешевше їм  буде відмазатися від мене грошима. Навіть авто нікуди возити не довелося, і - ідеально. 

А ще краще те, шо купив я авто за 6 тис (нижче ринку), а компенсували мені 7 тис (нижче ринку, але по кайфу)))

Так, я зареєстрував його вже після ДТП, заплатив 7% податку (420$), страхування 142$, але ж камон! Навіть в легкому плюсі))

Тож маємо щось по типу хеппі енду.

Ps.: не дивлячись на те, що я був визнаний винним, це ні на що не вплинуло. Бо права були ще українські, а страховка на авто була така, що ні в якому випадку я не плачу нічого, крім «аварійного внеску» у разі аварії (300$ у моєму випадку).

Перший час трохи очкував їздити, але вже ок. Тепер добре знаю, що проскакувати на красніючий жовтий - традиційна канадська забава…