Про те, як я вирішив затонуватись

Ніколи не подобався "авто-акваріум", але й не являюсь шанувальником тонування по колу, тим більше не розумію тонування лобового скла. Вдень їхати ще нормально, а в сутінках чи вночі - це треш!

Вирішив тонуватися сам, бо прайс на послуги тонування становив близько 1500 грн.

На переднє бокове скло поклеїв легеньку тоніровку 35%, щоб був гарний огляд, і можна було бачити в дзеркала навіть уночі, не опускаючи вікон. Ну а на задні 5%, вони водія ніяк не обмежують в огляді.

Я не фахівець у цій справі, тому подумав, що мені зручніше буде клеїти плівку на повністю зняте скло. Перед обробляв антикором передні двері і клеїв шумку. Так як карти вже були зняті з дверей, демонтувати скло не склало особливих труднощів, головне зняти акуратно ущільнювач, не порвавши його. Потім треба відкрутити два гвинта, якими скло кріпиться до підйомника, і скло вже в руках).

На зсувних дверях скло тримається тільки на трьох саморізах. Воно там по типу "форточки". Думав, що в цьому кузові, як і в М59, можна легко відкрутити. Але в кузові В9 два шурупи заховані за ручкою дверей, яку зняти не дуже то й легко). Одну ручку мені вдалося зняти зламавши лише нижню кліпсу, яку відразу ж приклеїв. Друга ручка, на превеликий подив, знялася без поломок).

Ну, а "останнє" бокове скло довелося клеїти без зняття, здається мені що воно не з'ємне, і сидить на герметику Для зручності зняв лише пластик, який знімається дуже просто (два саморізи та пара кліпс).

На столі набагато зручніше клеїти, ніж в авто.