Останній путь

Довго думала чи вартує взагалі писати, але мабуть вартує. 
В січні моя пташка поїхала на фронт. 
Це був чудовий досвід, і це був гарний старт у мому автомобільному рості. Розумію що без її появи у мене б не було розуміння що таке автомобіль, що таке ремонт у всіх варіаціях починаючи від рачки на стоянці до СТО.

Вірю що вона ще жива і після перемоги зустріну її десь на вуличках Києва. Принаймі так мені пообіцяв військовий який її забрав. (Не смійтесь з останнього речення, дякую.) 

Тому буду рада бачити Вас у свому новому борт журналі та у новій історії.