З дитинства мріяв про мотоцикл, але так і не зрослося. Ця мрія перейшла в доросле життя. Хотілося саме того совкового мотоцикла, на яких їздили в той час. Він мав бути не заколхожений і мати нормальний вигляд. Також не було категорії А тому потрібна була коляска В1) Під ці критерії підходили МТ, Їжаки всіх мастей і Яви. За останні живі варіанти просили немало грошей, а мотоцикл куплявся напочатку кацапського вторгнення, тому не хотілося віддавати останні гроші - було незрозуміло що буде завтра. Власне і покупка була спричинена тим же розумінням - якщо не куплю сьогодні, то завтра може і не бути.
Так саме ближче і з адекватним власником виявився саме цей КМЗ ДНІПРО11. Власне, це перший і єдиний мотоцикл, який я подивився. Мотоцикл простояв більше року, не обслужений, не настроєний карбюратор, в результаті вкис на поршневу, нові карбюратори, шини і колесо, ну про це далі. З приємних моментів: рідний пробіг 20тис, рідна фарба, один власник, переоформлення.
Так почалася нова сторінка в цього мотоцикла)