Відпустка 2015. Тиждень на дикому пляжі оз. Воронки

Звичайно, не погано було б провести відпустку в гаражі і зробити купу всього не зробленого по машині, але не цього разу)))

Я надаю перевагу відпочивати "дикуном" на природі. Мої теж заладили "поїхали на озеро!". Взяв відпустку, все спланував, куди та як їхати. Вирішено було провести відпочинок біля озера Воронки за 180 км від Рівного. Згідно зі списком завантажив половину гаража в багажник))) ЖПС на допомогу і вперед! Дорогу до озера мені вказав колега, детально описав як проїхати через село до озера, а до самого села Воронки їхав за допомогою ЖПС. Трасою дорога норм, особливо хороша від Сарн. Далі від Володимирця дорога погіршується. Є ділянки поганої дороги вже біля Воронків, але потихеньку, не поспішаючи, проїхав. Під'їзд до озера піщаний. Їхав з побоюванням і мало не сів у двох місцях, але видерся.

Після прибуття вивантажив все з "камазу")))

Але місце дислокації нашого наметового містечка було обрано не підходяще — далеко від води і надто вітряно. Довелося перебазуватись.

До речі, на фото підлокітник. Він вперше проходив польові випробування. Дуже зручно, скажу вам! Віддав на обшивку шкірою, незабаром побачимо результат.

На новому місці нас зустрів лелека-жебрак. У нього проблеми з лапою, мабуть, з цього він не може повноцінно полювати і ходить біля людей, а ті йому кидають їжу…

Облаштували табір, два намети — в одному я, дружина та дочка, а в другому син.

Погода різна була, але переважно тепло. Вода тепла, берег пісочний, загалом краса)))

За 4 дні прослуховування музыки і постійно відкритого багажника (а там у мене підсвітка), ще плюс підсвітка замка запалювання, коротше здох акум))). "Дали прикурить" мужики-сусіди, дякую їм за це! Потрібно було заводити періодично, і тоді такого б не було, але забув, з ким не буває.

Увечері ходив по воду і побачив ящірку на піску. Скільки ж радості у малої було як вона її побачила)))

Можна було робити все, що душа забажає, навіть уночі після дощу кататися на гойдалці

Хоч продуктів харчування накупили багато, але вони скоро псуються. Довелося "точити" швидше))) Ходили з малечею один раз в село пішки до магазину — 8 км туди й назад. Назад малу тягли на собі. З серії "Гена, давай я візьму валізи, а ти понесеш мене")))) Потім мужики-сусіди підвозили кілька разів. Воду питну брали в селі, так-як скільки її не візьми із собою, все одно мало буде. Те ж саме і про "вогняну" воду))) Потім погода зіпсувалась і вирішено було звалювати. Доїли останню консерву та батон)))

Зворотний шлях вийшов тернистий... Коротше кажучи, не там повернув, ЖПС загглючив і відмовлявся відповідати на натискання (перегрівся напевно). Потрапив на такі дороги… я таких ще не бачив… Розпсіхувався через це, двічі чиркнув пузом, але без наслідків, легенько по захисту… потім заспокоївся і повз 20 км/год не більше. Три години їхали одну ділянку дороги до нормальної траси... ось тобі і "не туди повернув"... Вже потім ЖПС "відпустило", ввімкнув і подивився, що у Володимирці поїхав не туди... Не здумайте їхати ділянку дороги Володимирець — Городець, там дорога жахлива!

Загалом відпочинок видався чудовим! Всі залишилися задоволеними, особливо діти:)