Перекрашування дверних ручок та супутня шумо-віброізоляція передніх та задніх дверей

Мабуть в Америці, звідкіля приплила моя автівка за її кермом їздила якась дама з великими гострими ногтями, бо водійська ручка була вся зацарапана і виглядало це не дуже...На ручці скрізь бежєву фарбу проглядалась чорна основа пластику. По своїй натурі я педант та люблю, щоб все було в ідеалі, ну, чи, десь близько до того стану)...

 Їздив я їздив, муляло воно мені муляло, і в один момент всеж таки вирішив перекрасити, ну а якщо вже розбирати дверні карти то чому б не прошумити їх заодно подумав я і прикупив необхідну кількість вібро та шумоізоляції. Все робив сам, не зовсім швидко і вправно, так, як роблю це перший раз в житті, але на мою думку у мене все вийшло.

Панелі ручок закріплені всередіні дверної карти на кліпси, які запаяні і потребують охайного висвердлювання. Найбільш великою проблемою було підготовити панелі ручок для фарбування. Корейці покривають їх якимось гімном, накшталт софтачу (фарба-резина), який дуже не практичний. Зняти його з ручки був ще той квест, ніякі там кроти, антискотчі, антисептики не допомагали, і тому я вирішив спробувати розчинник з номером 646. Він досить агресивний, і його не бажано, не рекомендується залишати довго на пластику, так як можна його "спалити".. Тому я намочив в розчиннику 646 чисту ганчірку та розмістив по площі на 5-10 хвилин, не більше, бо може поплавити пластик. Після таких "махінацій" софттач на ручці починає здуватися і його досить легко можна відділити від ручки..Декілька годин і дві панелі  ручок було повністю очищені від фарби, заматовані, і підготовлені під фарбування. Спочатку покрив їх грунтом у пару слоїв, а потім, через деякий час фарбою. Фарбу замовляв через підбір краски, відправивши їм елемент заглушки панелі для визначення кольору. Колір дуже точно підібрали, нічим не відрізняється від оригінального.. Задні пасажирьскі панелі ручок вирішив поки не трогати - вони були повністю цілі, без будь-який подряпин і сколів, да і після "танців" з передніми, якщо чесно то ентузіазм у мене підупав, і я вирішив залишити їх фарбування до кращих часів).

Вібру клеїв попередньо вичистивши, обезжиривши та просушивши внутрішні поверхні дверей, ретельно вирізаючи кусочки матеріалу, щільно прикатував валіком. Товщину взяв 2,5мм. А також проклеїв самі карти дверей шумоїзоляцією повністю синтетичною, з товщиною 2см. Все зібрав, та встановив. Резултатом задоволений, візуально на 100%, практично - двоякі почуття... Чому? Да тому, що це потрібно робити комплексно, тобто робити шумку+вібру стелі, підлоги, торпеди і т.д.. бо якщо раніще я чув зайвий шум від дверних проємів, то тепер він почав більше прослуховуватися знизу, або зверху... тобто центр шуму змістився, що говорить, що такі роботи потрібно робити комплесно! Але я все-одно задоволений результатом!