Минув рік як клята русня вторглася у нашу країну та зруйнувала спокійне життя мільйонів людей у нашій країні. Хочу трохи описати що було перед війною та під час окупації мого міста Героя, міста Херсон.
Напередодні вторгнення віддав свої літні диски на реставрацію та заздалегідь замовив резину для них, бо стара була чисто на сезон і все. 19 лютого забираю диски та майже одразу їду натягувати нову резину, після чого відвожу у гараж до настання теплої погоди)
24 лютого, прокинаюсь і перше що чую замість "доброго ранку" - "почалась війна"... Легкий шок, випив каву та пішов на стоянку за авто, дивлячись на реакцію людей та черги біля банкоматів...
Виїжджаючи з стоянки бачу як димить Чорнобаївський аєропорт, і розумію що це пі....
У той день пам'ятаю як евакуювали техніку з офісу та величезні черги на АЗС... (Добре що напередодні заправив до повного і газ і 95)
Далі окупація, перекваліфікувався з devops інженера на продавця яєць, макаронів, яблук та інших продуктів (ніколи не забуду цей проміжок часу)
На авто пересувався тільки за нагальною потребою, бо черги на газ тільки й збільшувались а його кількість зменшувалась (заправляли 20-25 літрів на машину, такі були ліміти)
Коли почали ходити та грабувати/забирати машини довелось євакуювати авто до батька у двір, бо там хоч вона буде під охороною собак та батька
Далі були всі "прєлєсті" окупації - ціна на все збільшувалась, українські товари почали закінчуватись, а з Криму тягнули товари низької якості за ціною якоїсь топ продукції...
Авто-товари взлетіли у ціні на половину, мені пощастило знайти для ТО оригінальне масло та фільтри по ціні як до війни, теж саме з кульовою опорою та ступічним підшипнико. А от з ремкомплектом для заднього спорту не пощастило, везли з Криму і ціна була вища ніж на exist у 2 рази(
У кінці серпня довелося виїхати, бо бавовни було більше і більше, роботи в мене не було, і ці покидьки обстрілювали як Миколаїв так і Херсон, звинувачуючи у цьому ЗСУ
Шлях звісно був тяжкий, бо виїжджали з дружиною, сестрою, собакою та кішкою
Машина була завантажена повністю речами, та на офроуді у сірій зоні між Запоріжжя та василівкою гума терлась по арках(
Далі перший похід у АТБ, сльози радості що ми виїхали з окупації, відносно спокійна ніч у Запоріжжі та 10 годин до Одеси, де довелося починати нове життя)
Як знайшов роботу з першої зарплати замовив два нових задніх амортизатора, нові шланги для гальм та колодки, ну і звісно ТО з заміною свічок запалювання по нормальним цінам, а не як в окупації (200$ замість 500$ без урахування роботи)
Жига досі знаходиться у Херсоні, ми з дружиною дуже сумуємо (дружина тому що на ніссані не може іздити, а я бо Ніссан ніфіга не ламається і лагодити там майже нема чого)))))). Батько каже що їздить раз на місяць перевірити її, і кожного разу вона висаджує акумулятор до 6V, коротше робить йому мізки як мені колись))))
Пробіг 295680 км.